Крачковський Ігнатій Юліанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крачковський Ігнатій Юліанович

КРАЧКО́ВСЬКИЙ Ігнатій Юліанович (Крачковский Игнатий Юлианович; 04(16). 03. 1883, Вільно, нині Вільнюс – 24. 01. 1951, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) – російський ара­біст. Акад. АН СРСР (1921). Сталін. премія (1951). Закін. С.-Пе­тербур. ун-т (1905). У 1908–10 перебував у відрядженні у Сирії, Лівані, Єгипті й Палестині. 1910–17 – приват-доц., 1918–20 – проф., 1944–50 – зав. каф. араб. філології Ленінгр. ун-ту. 1920–26 – проф. Рос. ін-ту історії мист-в (Ленінград); водночас 1921–38 – зав. каф. араб. мови Ленінгр. сх. ін-ту. У липні 1922 заарешт. за звинуваченням у шпигунстві на користь Фінляндії. Після клопотань науковців АН СРСР 12 січня 1923 звільнений. 1942 – дир. Ін-ту схо­дознавства АН СРСР (Ленінград). Віце-президент Рос. геогр. т-ва (1938–45).

Один із творців рад. школи арабістики. Вивчав арабо-християн. літ-ру, істор.-куль­турні та епігр. пам’ятки стародав. Пд. Аравії, літ-ру і культуру середньовіч. Ефіопії; рос.-араб. літ. зв’язки, історію геогр. літ-ри в країнах мусульман. Сходу; но­воараб. літ-ру та історію культур. відродження в араб. країнах 19 – поч. 20 ст. Займався описом араб. рукописів у рос. зібраннях та архівах. Опублікував тексти й пе­реклади багатьох пам’яток араб. літ-ри. Переклав рос. мовою Коран (Москва, 1963). Був почес. чл. Всеукр. наук. асоц. сходознав­­ства. Автор розвідок про грамоту Антіохій. патріарха львів. пастві («Грамота Иоакима ІV, пат­риарха антиохийского, львовской пастве в 1586 г.», Ленинград, 1924), подорож Павла Халебського («Описание путешествия антиохийского патриарха Макария как памятник арабской географической литературы и как источник для истории России в 17 в.» // «Советское востоковедение», 1949, т. 6); вивчав араб. рукописи, виявлені на тер. України («Отчет о командировке в Крым летом 1924 года» // «Известия Российской академии наук», сер. 6, 1924, т. 18, № 12/18; «Отчет о командировке в Киев летом 1925 года» // там само, 1925, т. 19, № 18 та ін.). Активно листувався з А. Кримським.

Пр.: Легенда о святом Георгии Победоносце в арабской редакции // Живая Старина. 1910. Т. 19, вып. 3; Ис­то­рический роман в современной араб­ской литературе // ЖМНП. 1911. Т. 33; Из эфиопской географической лите­ратуры // Христиан. Восток. 1912. Т. 1; Из арабской печати Египта // Мир Ислама. 1912. Т. 1, № 3; Абу-л-Фарадж ал-Ва’ва Дамасский. Материалы для характеристики поэтического творчества. Петроград, 1914; Над арабскими рукописями. Москва; Ленинград, 1945; 5-е изд. – Москва, 2003; Введение в эфиопскую филологию. Москва, 1955; Избранные сочинения. Т. 1–6. Москва; Ленинград, 1955–60.

Літ.: Игнатий Юлианович Крачковский [Некролог] // Изв. АН СССР. Отдел. лит-ры и языка. 1951. Т. 10, вып. 1; Бе­­ляев В. И., Винников И. Н. Памяти акад. И. Ю. Крачковского // Палестин. сб. 1954. Вып. 1(63); Долинина А. А. Невольник долга. С.-Пе­тербург, 1994; Иг­натий Юлианович Крачковский (1883–1951): Биобиблиогр. указ. С.-Пе­тер­бург, 2007; Неизвестные страницы отечественного востоковедения. Вып. 3. Мос­ква, 2008.

В. С. Рибалкін

Стаття оновлена: 2014