Данько Олена Яківна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Данько Олена Яківна

ДАНЬКО́ Олена Яківна (02. 12. 1898, с. Парафіївка, нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. – 1942) – живописець, письменниця, артистка театру ляльок. Сестра Н. Данько-Олексєєнко. Навч. у Київ. рисув. школі О. Мурашка (1915), студіях І. Машкова і Ф. Рерберга у Москві, Ленінгр. АМ (1924–25). Учасниця худож. виставок від 1919. Роботи експонувалися на Всесвіт. виставці у Парижі (1925). Працювала художницею з розпису фарфору на Петрогр. фарфор. з-ді (нині С.-Петербург, 1916–24). Розписувала переважно роботи сестри, а також унікал. вироби з-ду. Від 1924 – у ляльк. театрі: лялькар і сценарист. Відвідувала гурток «неокласиків», товаришувала з А. Ахматовою. Авторка поет. зб. «Простые муки», кн. «Ваза Богдыхана», «Иоган Гутенберг» (обидві – Москва; Ленінград, 1925), «Фарфоровая чашечка» (Ленинград, 1925), «Китайский секрет» (Москва; Ленинград, 1929), повісті «Деревянные актеры» (Ленинград, 1931), повісті-казки «Побежденный Карабас» (1941); інсценівок – «Червона Шапочка» (за Ш. Перро, 1919), «Дон Кіхот» (за М. де Сервантесом), «Гуллівер у країні ліліпутів» (за Дж. Свіфтом); вступ. статті до каталогу «Государственный фарфоровый завод им. М. В. Ломоносова» (Ленинград, 1938); а також статей про худож. фарфор, рос. літ-ру 18 ст. Роботи зберігаються в ДРМ (С.-Петербург), Музеї С.-Петербур. фарфор. з-ду, Музеї кераміки та «Садибі Кусково 18 ст.» (Москва). Померла в евакуації на шляху від Ярославля у м. Ірбіт Свердлов. обл., РФ.

Тв.: таця «Змій Горинич» (1919); статуетка «Турчанка (Схід, що пробуджується)» (1921; 1930); портрети – сестри (1921), винахідника рос. фарфору Д. Виноградова (1928).

Л. М. Гутник

Стаття оновлена: 2007