Крашаниця Анатолій Федорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крашаниця Анатолій Федорович

КРАШАНИ́ЦЯ Анатолій Федорович (псевд. – А. Крижаний; 17(30). 04. 1905, слобода Люботин Валків. пов. Харків. губ., нині місто Харків. обл. – 07. 11. 1984, Рівне) – пись­менник, журналіст. Чл. «Плу­гу» (1922). Закін. Валків. реал. уч-ще. Працю­вав у Валків. повіт. (1922–23) та Харків. губерн. (1923–24) ком-тах; 1925–65 – у пресі, зокрема ред. г. «Наддніпрянська правда» (Хер­сон) і «Червоний прапор» (Рівне). 1927 – співзасн. ж. «Моло­дняк». Друкувався від 1921 у г. «Вісті», «Селянська прав­да», ж. «Шляхи мистецтва», «Чер­воні квіти», «Зоря» (усі – Харків) тощо. Автор зб. віршів «В бризках вогняних» (Валки, 1922), по­­вістей «Сьомий номер» (Х.; О., 1930), «На крилах часу» (К., 1978), низки літ.-крит. статей, спогадів про В. Блакитного, О. Довженка, М. Дубовика, Г. Епіка, Л. Первомайського, В. Сосюру, П. Усенка та ін. Фундатор Асоц. юнац. пролетар. письменників (Харків).

Літ.: Півторадні В. Українська література перших років революції (1917–1923 рр.). К., 1968.

Статтю оновлено: 2014