Дарієнко Петря - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дарієнко Петря

ДАРІЄ́НКО Петря (Darienco Petre; 16. 04. 1923, с. Валегоцулове, нині Долинське Ананьїв. р-ну Одес. обл. – 09. 07. 1976, Москва) – молдовський письменник, публіцист і громадський діяч. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. ВПШ при ЦК КПРС (Москва, 1952). Був міністром культури Молд. РСР (1963–67), гол. ред. і заст. гол. ред. г. «Советская культура» (Москва, 1968–76). Автор зб. віршів «Drumuri luminoase» («Світлі дороги», 1951), «Balada nucului» («Балада горіха», 1957), «Culoarea pămîntului» («Барви землі», 1969), позначених громадян. пафосом, зворушливим ліризмом; п’єси «Cînd se coace poama» («Коли дозріває виноград», 1961), публіцист. кн. «Luminile Moscovei» («Вогні Москви», 1953), «În jurul Europei» («Навколо Європи», 1957) та «Pe drumurile Bulgariei» («Дорогами Болгарії», 1958) та ін. Більшість його нарисів, репортажів і подорож. нотаток зібрано у кн. «Люди моей биографии» (1979), куди увійшли, зокрема, нарис «Слово о моих украинских друзьях» (про Т. Шевченка, А. Малишка, М. Рильського) та розповідь про творчу дружбу з поетом М. Нагнибідою. Укр. тематиці присвяч. також вірші Д. «Pămînturi înfrăţite» («Збратані землі») і «Bună ziua, Ucraina» («Здрастуй, Україно!»). Поезію «Cuvânt de dragoste Cobzarului» («Над “Кобзарем”») і ст. «Închinăciune» («Уклін», 1964) присвятив Т. Шевченкові. Окремі твори Д. укр. мовою переклали А. Малишко, С. Олійник, М. Нагнибіда, І. Гончаренко, Б. Степанюк, А. М’ястківський та ін.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Молдавія. К., 1953; Зустріч із друзями. К., 1970; [Вірші] // Молдавська радянська поезія: Антологія. К., 1975; Молдовеняска // Колодій В. Братерство. Л., 1985; рос. перекл. – Станция отправления. Москва, 1977; Мои журналистские маршруты. Кишинев, 1983.

Літ.: Нагнибіда М. Петря Дарієнко // Нагнибіда М. Твори. Т. 3. К., 1981.

М. І. Чимпой

Стаття оновлена: 2007