Дармштадт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дармштадт

ДА́РМШТАДТ (Darmstadt) – місто, адміністративний центр округи Дармштадт федеральної землі Гессен у Німеччині. Знаходиться на Пд. від м. Франкфурт-на-Майні. Насел. понад 140 тис. осіб (2006). У хроніках згадується як село Дармундестат Вюрцбур. єпископства. 1330 Людвиґ IV Баварець надав Д. привілеї міста. Відтоді – у власності роду графів Катценельнбоґен, від 1479 – ландграфів Гессен. У 18–19 ст. місто розвинулося як важл. культур. та індустр. центр землі Гессен, його відвідували й описували провідні нім. письменники тих часів. Від 1806 – столиця великого князівства, 1918–45 – Вільної держави Гессен. Під час 2-ї світ. війни місто зазнало знач. руйнувань. Серед культур. пам’яток – статуя ландграфа Людвиґа Х (вис. 33 м), замок герцога (1568–95), рос. церква (1898–99), збудована царем Миколою ІІ як подяка батьківщині цариці Олександри. Діє Тех. ун-т (1836). Розвинуті хім. і маш.-буд. пром-сті. 1945 у Д. існував табір укр. біженців, куди з Бад-Кіссінґена переїхали члени екзил. уряду УНР, зокрема й Т. Олесіюк. Короткий час тут перебував У. Самчук. У Д. видано зб. «Три оповідання» І. Гіркого (1945), публіцист. ст. «Кличу молодь всього світу» (1949) під крипт. В. М.-К. На суд. процесі 1968 у Д. на різні строки ув’язнення засудж. 6 офіцерів СС, причетних до розстрілів у Києві у вересні 1941 у Бабиному Яру.

В. С. Леник, Л. І. Рудницький

Стаття оновлена: 2007