ДА́РМШТАДТ (Darmstadt) — місто, адміністративний центр округи Дармштадт федеральної землі Гес­сен у Німеч­чині. Знаходиться на Пд. від м. Франкфурт-на-Майні. Насел. понад 140 тис. осіб (2006). У хроніках згадується як село Дармунде­стат Вюрцбур. єпис­копства. 1330 Людвиґ IV Баварець надав Д. привілеї міста. Від­тоді — у власності роду графів Катценельнбоґен, від 1479 — ланд­графів Гес­сен. У 18–19 ст. місто роз­винулося як важл. культур. та індустр. центр землі Гес­сен, його від­відували й описували провід­ні нім. письмен­ники тих часів. Від 1806 — столиця великого князівства, 1918–45 — Вільної держави Гес­сен. Під час 2-ї світової війни місто за­знало знач. руйнувань. Серед культур. памʼяток — статуя ланд­графа Людвиґа Х (вис. 33 м), замок герцога (1568–95), рос. церква (1898–99), збудована царем Миколою ІІ як подяка батьківщині цариці Олександри. Діє Тех. університет (1836). Роз­винуті хім. і маш.-буд. промисловості. 1945 у Д. існував табір укр. біженців, куди з Бад-Кіс­сінґена пере­їхали члени екзил. уряду УНР, зокрема й Т. Олесіюк. Короткий час тут пере­бував У. Самчук. У Д. ви­дано зб. «Три оповіда­н­ня» І. Гіркого (1945), публіцист. ст. «Кличу молодь всього світу» (1949) під крипт. В. М.-К. На суд. процесі 1968 у Д. на різні строки увʼязне­н­ня засудж. 6 офіцерів СС, причетних до роз­стрілів у Києві у вересні 1941 у Бабиному Яру.