Даувальдер Валерія Флоріанівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даувальдер Валерія Флоріанівна

ДАУВА́ЛЬДЕР Валерія Флоріанівна (24. 04. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл.) – живописець, скульпторка, письменниця. Золотий орден Ліги націй. Орден дружби (РФ, 2008). Почес. чл. РАН. Д-р богослов’я. Закін. середню і муз. школи у м. Єнакієве (нині Донец. обл.). Через політ. переслідування батька 1934 родина емігрувала (Варшава, Берлін, Женева). Від 1952 – у Цюриху. Вивчала психологію, історію релігії та філософію. У 1930-х рр. дебютувала віршами та романсами в зарубіж. виданнях. Авторка казок, зокрема «Любава» (власні іл.), кн. «Голубая стрекоза: Стихи» (обидві – 1946), «Стихотворения. Земля Святая: Дневник» (1978; усі – Лозанна). Окремі поеми-казки видані франц., нім. та рос. мовами. Проілюструвала «Сказку о царе Салтане» О. Пушкіна (перекл. з франц. М. Ернст, Лозанна, 1948). Творчість Д. сповнена любові й туги за Вітчизною. В іл. – нова техніка, насичені світлом фарби. Від 1962 створює рельєфні мозаїки з дорогоцін. каміння (аметисти, сапфіри, рубіни, турмаліни): «Троянда миру», «Пісня Леля», «Троянди Донбасу» (1993; подарувала Музею історії м. Єнакієве, де зберігають також її особисті речі, фотографії, листи, книги, фотокопії малюнків). Роботи Д. виставляли в Лозанні, Женеві, Берні, Цюриху, Мілані. 1988 відвідала РФ. Д. Лихачов сприяв перевезенню в Росію понад ста її картин та орг-ції персон. виставок (зокрема у Москві). Створ. Міжнар. худож. фонд Д. Авторка дослідж. «Историческая реальность Христа» (Москва, 1992).

Літ.: Чуличкова Н. Волшебные камни Даувальдер // Новый Акрополь. 1998. № 6.

І. П. Заря

Стаття оновлена: 2007