Даценко Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Даценко Іван Іванович

ДАЦЕ́НКО Іван Іванович (29. 11. 1918, с. Чернечий Яр, нині Дикан. р-ну Полтав. обл. – ?) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. Писарівщин. зоовет. технікум (нині Дикан. р-ну Полтав. обл., 1937), Чкалов. військ.-авіац. школу льотчиків (нині м. Оренбург, РФ, 1940). До серпня 1943 здійснив 213 бойових вильотів на бомбардування військ. об’єктів ворога. За офіц. даними 19 квітня 1944 літак, пілотований Д., не повернувся з бойового вильоту на бомбардування залізнич. станції побл. Львова (екіпаж, ймовірно, загинув). Однак існує й ін. версія, за якою Д. вистрибнув з парашутом і потрапив у нім. полон, звідки незабаром втік, а згодом, побоюючись у випадку повернення на Батьківщину звинувачень у співпраці з німцями і репресій, емігрував до Канади, де одружився з індіанкою і став вождем одного з місц. племен. Цю історію розповів нібито сам Д. під час зустрічі з відомим танцюристом М. Есамбаєвим, який перебував 1967 у Канаді в складі рад. делегації. Спроби розшукати Д. або його нащадків у Канаді за допомогою ЗМІ наприкінці 1990-х рр. виявилися безрезультатними, тому документально підтвердити цю версію донині не вдалося.

Літ.: Гринь Г. Герой-українець – вождь індіанців? // ГУ. 2002. № 159.

А. С. Івашко

Стаття оновлена: 2007