Дашинський Ігнацій

Визначення і загальна характеристика

ДАШИ́НСЬКИЙ Ігнацій (Daszyński Ignacy; 26. 10. 1866, м. Збараж, нині Терноп. обл. — 31. 10. 1936, м. Бистра, Польща) — польський громадсько-політичний діяч. Навч. на природн. від­діл. Яґел­лон. університету (Краків), з якого виключений за участь у студент. ви­ступах. Ви­їхав до Парижа, згодом — до Цюриха, де по­зна­йомився з пред­ставниками польс. соціаліст. еміграції. 1890 після від­значе­н­ня 1-го травня у Львові (4 тис. осіб) став спів­засн. легал. Галиц. робітн. партії. На першому зʼ­їзді у львів. ратуші 1892 вона пере­йменована на Соціал-демократ. партію Галичини, 1893 — Соціал-демократ. партію Галичини і Сілезії (СДПГіС), що була автоном. секцією австр. соціал-демократії та обʼ­єд­нувала не лише польс., але й укр. і євр. робітників. Деякий час спів­працював з І. Франком і М. Павликом — ред. львів. часопису «Народ», який пропагував соціаліст. ідеї. Під­тримував ідею Польс. соціаліст. партії про необхідність від­новле­н­ня незалеж. Польщі. На 5-му зʼ­їзді СДПГіС у Львові 1897 ви­ступив за створе­н­ня не лише польс., а й укр. соціал-демократ. партії Галичини. Того ж року очолив Польс. соціал-демократ. партію Галичини і Сілезії. 1899 у ви­ступі на 7-му зʼ­їзді австр. соціал-демократії у м. Брно (нині Чехія) об­стоював ідею нац.-територ. автономії поневолених народів, зокрема українців. Водночас у листах до керівництва Польс. соціаліст. партії критикував як нерев. її гасла федералізації Росії. Посол австр. парламенту (1897–1918). Під час 1-ї світової війни під­тримав Ю. Пілсудського, який пере­конував поляків ви­ступити проти цар. Росії. Брав участь у держ. від­роджен­ні Польщі: 7–17 листопада 1918 виконував обовʼязки премʼєра Тимчас. уряду Польс. респ. у Любліні; в липні 1920 — січні 1921 — віце-премʼєра уряду. Обирався також віце-маршалом (1922–27) і маршалком (головою) сейму, військ. міні­стром (1928–30). Згодом пере­йшов до опозиції на знак не­згоди з поруше­н­ням прибічниками диктатури Ю. Пілсудського демократ. засад. Голова Польс. соціаліст. партії (1921–28, 1931–34).

Пр.: Krótka historia rozwoju partii socialistycznej w Galicji. Lwów, 1894; Z burzliwej doby. Lwów, 1920; Pamiętniki. Т. 1–2. Kraków, 1925–26.

Літ.: За­шкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Л., 2002; Жерноклеєв О. Національні секції ав­стрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890–1918 рр.). Ів.-Ф., 2006.

М. Р. Литвин

Завантажити статтю