Дашинський Ігнацій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дашинський Ігнацій

ДАШИ́НСЬКИЙ Ігнацій (Daszyński Ignacy; 26. 10. 1866, м. Збараж, нині Терноп. обл. – 31. 10. 1936, м. Бистра, Польща) – польський громадсько-політичний діяч. Навч. на природн. відділ. Яґеллон. ун-ту (Краків), з якого виключений за участь у студент. виступах. Виїхав до Парижа, згодом – до Цюриха, де познайомився з представниками польс. соціаліст. еміграції. 1890 після відзначення 1-го травня у Львові (4 тис. осіб) став співзасн. легал. Галиц. робітн. партії. На першому з’їзді у львів. ратуші 1892 вона перейменована на Соціал-демократ. партію Галичини, 1893 – Соціал-демократ. партію Галичини і Сілезії (СДПГіС), що була автоном. секцією австр. соціал-демократії та об’єднувала не лише польс., але й укр. і євр. робітників. Деякий час співпрацював з І. Франком і М. Павликом – ред. львів. часопису «Народ», який пропагував соціаліст. ідеї. Підтримував ідею Польс. соціаліст. партії про необхідність відновлення незалеж. Польщі. На 5-му з’їзді СДПГіС у Львові 1897 виступив за створення не лише польс., а й укр. соціал-демократ. партії Галичини. Того ж року очолив Польс. соціал-демократ. партію Галичини і Сілезії. 1899 у виступі на 7-му з’їзді австр. соціал-демократії у м. Брно (нині Чехія) обстоював ідею нац.-територ. автономії поневолених народів, зокрема українців. Водночас у листах до кер-ва Польс. соціаліст. партії критикував як нерев. її гасла федералізації Росії. Посол австр. парламенту (1897–1918). Під час 1-ї світ. війни підтримав Ю. Пілсудського, який переконував поляків виступити проти цар. Росії. Брав участь у держ. відродженні Польщі: 7–17 листопада 1918 виконував обов’язки прем’єра Тимчас. уряду Польс. респ. у Любліні; в липні 1920 – січні 1921 – віце-прем’єра уряду. Обирався також віце-маршалом (1922–27) і маршалком (головою) сейму, військ. міністром (1928–30). Згодом перейшов до опозиції на знак незгоди з порушенням прибічниками диктатури Ю. Пілсудського демократ. засад. Голова Польс. соціаліст. партії (1921–28, 1931–34).

Пр.: Krótka historia rozwoju partii socialistycznej w Galicji. Lwów, 1894; Z burzliwej doby. Lwów, 1920; Pamiętniki. Т. 1–2. Kraków, 1925–26.

Літ.: Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Л., 2002; Жерноклеєв О. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890–1918 рр.). Ів.-Ф., 2006.

М. Р. Литвин

Стаття оновлена: 2007