Дашкевич Микола Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дашкевич Микола Павлович

ДАШКЕ́ВИЧ Микола Павлович (04(16). 08. 1852, с. Бежів Житомир. пов. Волин. губ., нині Черняхів. р-ну Житомир. обл. – 20. 01(02. 02). 1908, там само) – історик, літературознавець, фольклорист. Позаштат. акад. С.-Петербур. АН (1907). Дійс. чл. НТШ (1899), Київ. археол. комісії (1900). Від 1874 – чл., 1899–1907 (з перервою у 1904–05) – голова Істор. т-ва Нестора-літописця. Закін. 1-у чол. г-зію у Житомирі (1868), істор.-філол. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1873). Дипломна робота «Княжение Данила Галицкого по русским и иноземным известиям» (К., 1873), виконана під кер-вом В. Антоновича, учнем якого він фактично став, відзначена золотою медаллю. 1873–76 проходив підготовку до професор. звання при цьому Ун-ті; 1877 після публіч. захисту роботи «Из истории средневекового романтизма. Сказания о св. Граале» (К., 1877) здобув ступ. магістра історії заг. літ-ри і був обраний штат. доц., від 1884 – екстраординар., від 1890 – ординар. проф. каф. історії заг. літ-ри (після виходу на пенсію 1904 за клопотанням ректора продовжував працювати до 1907). Водночас від 1880 читав курс лекцій з історії зх.-європ. літ-р на Вищих жін. курсах. Перекваліфікація з історика на мовознавця обумовлена відсутністю вакансій на каф. рос. історії, проте історія і надалі залишалась найбільш улюбленою та важливою темою для Д.: у літературознав. працях він на перше місце ставив істор. складову, завжди обирав тематику, найбільш наближену до істор., і продовжував писати власне істор. праці. Разом з тим, Д. започаткував наук. вивчення зх.-європ. літ-р і фольклору в Ун-ті св. Володимира у Києві, а також здобув репутацію визнаного фахівця в цій галузі у Рос. імперії та за її межами. Його вважали кращою кандидатурою на заміщення каф. рос. словесності у Моск. ун-ті й запрошували до Львів. ун-ту, однак Д., через хворобу, відмовився. 1890 за сукупністю наук. праць отримав ступ. д-ра історії зх.-європ. літ-р, хоча традиц. його доктор. працею вважають кн. «Романтика Круглого Стола в литературах и жизни Запада» (К., 1890). У галузі історії України докладно дослідив утворення і розвиток Галицько-Волин. князівства, розробив оригін. концепцію походження та суті болохов. руху, залучив до наук. обігу низку джерел із середньовіч. історії України; у літературознавстві та фольклористиці (як послідовник порівнял. методу) обґрунтував контекстуальність і синхронність розвитку укр. й зх.-європ. літ-ри та фольклору, довів укр. походження билин і те, що на їх основі виникли думи. У рецензії «Отзыв на сочинение г. Петрова: “Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия”» (С.-Петербург, 1888) наголосив на самобутності укр. літ-ри і пов’язав її розвиток у 19 ст. із гол. зх.-європ. ідей. течіями та стилями. Писав також про вплив т. зв. укр. школи у польс. літ-рі на створення поеми «Гайдамаки» та про світ. значення творчості Т. Шевченка (критичні публікації Д. високо оцінив І. Франко). Досліджував творчість І. Котляревського, А. Метлинського, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, В. Шекспіра, Дж. Байрона, переклав декілька розділів опису подорожі антіохій. патріарха Макарія, надрук. у «Материалах для топографии и истории Киева и его окрестностей» (К., 1874). Фундаментал. 3-том. праця з історії Пд. Русі, яку Д., за свідченнями сучасників, писав у останні роки життя, не збереглася. Серед учнів – І. Шаровольський, А. Лобода, М. Бокардов, А. Лук’яненко. 1906 на його честь у Києві виданий збірник статей з літ-ри й історії «Eranos». Частина архіву Д., передана 1909 його дружиною Ун-ту св. Володимира у Києві, нині зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ; матеріали, пов’язані з особистим життям і навч. у г-зії – в Держ. архіві Житомир. обл.

Пр.: Переговоры пап с Даниилом Галицким об унии Юго-Западной Руси с католичеством. 1884; Заметки по истории Литовско-Русского государства. 1885; Рыцарский эпос в Италии после Ариосто. 1890; Значение мысли и творчества Гоголя. 1902 (усі – Київ).

Літ.: Памяти почетного члена Исторического общества Нестора-летописца… Н. П. Дашкевича. К., 1908; Грушевський М. Микола Дашкевич // Зап. НТШ. Л., 1908. Т. 81; Лабунька М. М. П. Дашкевич та І. А. Линниченко // 125 р. Київ. укр. академ. традиції. Нью-Йорк, 1993; Чуткий А. Заповіт М. П. Дашкевича: спроба ідентифікації особистості // Просемінарій. Медієвістика. Історія Церкви, науки і культури. К., 1999. Вип. 3; Левінець Р. П., Тищенко І. І. Дашкевич Микола Павлович // Істор. ф-т Київ. ун-ту: минуле й сьогодення (1834–2004). К., 2004; Сніцарчук Л. Дашкевич Микола Павлович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2005. Вип. 12; Чуткий А. Микола Дашкевич (1852–1908). К., 2008.

А. І. Чуткий

Стаття оновлена: 2007