Дашкевич Ярослав Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дашкевич Ярослав Романович

ДАШКЕ́ВИЧ Ярослав Романович (13. 12. 1926, Львів) – історик, археограф, сходознавець, громадський діяч. Син Р.-М. Дашкевича й О. Степанів, чоловік Л. Дашкевич. Д-р істор. н. (1994), проф. (1996). Дійс. чл. НТШ (1990), УВАН (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів (1995). Ордени «За заслуги» 3-го ступ. (1997) і князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2006). Навч. у Львів. мед. ін-ті (1944), закін. Львів. ун-т (1949). Водночас працював бібліотекарем відділу рукописів, ст. бібліотекарем і бібліографом Кабінету І. Франка, в. о. зав. бібліогр. відділу Львів. б-ки АН УРСР. У грудні 1949 заарешт., за звинуваченням у антирад. діяльності засудж. до 10-ти р. виправно-трудових таборів. 1956 звільнений зі зняттям судимості, повернувся до Львова. Працював у Ін-ті сусп. наук АН УРСР (1957–66); МЕХП (1967–72); ЦДІА УРСР у Львові (1974–78). У 1966–67, 1972–74, 1978–90 – безробітний; 1990–92 – пров. н. с. Ін-ту сусп. наук АНУ, кер. Львів. відділ. Археогр. комісії АНУ; від 1992 – кер. Львів. відділ., від 1993 – заст. дир. Ін-ту укр. археографії та джерелознавства НАНУ; водночас від 1990 – кер. Сходознав. комісії, від 1991 – чл. президії, голова Істор.-філос. секції НТШ; від 1996 – проф. каф. давньої історії України та спец. істор. дисциплін, від 1998 – зав. каф. сходознавства Львів. ун-ту. 1994 за сукупністю наук. праць на підставі доповіді «Стан і напрями джерелознавчих та історіографічних досліджень історії України (2-а пол. ХІХ–ХХ ст.)» отримав ступ. д-ра істор. н. Досліджує історію і політологію України, її зв’язки з країнами Сходу та Заходу, проблеми допоміж. істор. дисциплін. Послідовно протистояв антинаук. догматиці офіц. рад. історіографії, за що зазнав утисків ідеол. й адм. характеру. Президент Істор. т-ва Нестора-літописця (від 1997).

Пр.: Словник псевдонімів, криптонімів, криптограм: Спроба системи. Л., 1946; Словник польських скорочень. К., 1959; Армянские колонии на Украине в источниках и литературе ХV–ХІХ веков: Историогр. очерк. Ереван, 1962; Украинско-армянские связи в ХVІІ в.: Сб. док. К., 1969; Древняя Русь и Армения в общественно-политических связях ХІ–ХІІІ вв. // Древнейшие государства на тер. СССР. Москва, 1984; Закарпаття в українській етнографічній літературі ХІХ ст.: Бібліогр. покажч. 1989; Символи, символи... Л., 1990; «Книгарь» – журнал епохи революцій і контрреволюцій // Україна. Наука і культура. К., 1991. Вип. 25; Зображення Кам’янця-Подільського 70-х років ХVII–XVIII ст. як історико-топографічне джерело // Проблеми істор. географії України. К., 1991; Україна вчора і нині: Нариси, виступи, есе. К., 1993; Вірменія і Україна: Зб. наук. статей та рецензій, 1954–1989 рр. Л.; Нью-Йорк, 2001; Україна на стародавніх картах. Кінець XV – перша половина XVІІ ст.: Альбом. К., 2004; 2006 (співавт.); Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури. Л., 2006; 2007.

Літ.: Ярослав Романович Дашкевич: Біобліогр. довід. К., 1993; Mappa Mundi: Зб. наук. пр. на пошану Я. Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Л.; К.; Нью-Йорк, 1996; До ювілею Ярослава Дашкевича // Вісн. НТШ. 2001. Число 26; Ярослав Дашкевич: Біобібліогр. покажч. Л., 2006.

Г. І. Сварник

Стаття оновлена: 2007