Дашкевич-Горбацький Владислав Владиславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дашкевич-Горбацький Владислав Владиславович

ДАШКЕ́ВИЧ-ГОРБА́ЦЬКИЙ Владислав Владиславович (16. 08. 1879, м-ко Обухів, нині місто Київ. обл. – ?) – військовик. Закін. Олександрів. військ. уч-ще (1899), Микол. академію Генштабу (1905). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Служив у Гвард. корпусі (1907–13). Під час 1-ї світ. війни – начштабу 50-ї і 28-ї піхот. дивізій, ком-р 96-го піхот. Омського полку і 24-ї піхот. дивізії Пд.-Зх. фронту, генерал-майор. В укр. армії від 1917 (ком-р дивізії). Актив. учасник і військ. кер. гетьман. перевороту. У квітні–липні 1918 – нач. особистого штабу гетьмана П. Скоропадського; у травні 1918 тимчасово виконував обов’язки Військ. міністра Української Держави; від липня 1918 – нач. відділу мор. піхоти Мор. мін-ва; від жовтня 1918 – голова укр. надзвич. дипломат. місії у м. Ясси (Румунія). Від 1919 воював у складі білогвард. частин адмірала О. Колчака. 1920 емігрував до Німеччини. Подальша доля невідома.

Літ.: Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

М. Р. Литвин, К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2007