Крвавич Дмитро Петрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крвавич Дмитро Петрович

КРВА́ВИЧ Дмитро Петрович (28. 09. 1926, с. Княжпіль, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 02. 04. 2005, Львів) – скульптор, мистецтво­знавець і педагог. Брат А. Крвавича. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1972). Нар. художник України (1990). Чл. НСХУ (1955). Дійс. чл. НТШ (1991). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1953; майстерня І. Севери). Працював у Львові: 1955–58 – зав. відділу картин. галереї, водночас викл. історії мист-ва у дит. худож. школі; від 1958 – в АМ: від 1962 – зав. каф. скульптури, від 1976 – проф., 1989–2001 – проректором з наук. роботи. Лектор Укр. катол. ун-ту (Рим, 1991–94). Створював станк., монум. і мемор. скульптури, портрети видат. діячів укр. культури, істор. та ліричні композиції, пам’ятники, па­м’ят­ні знаки, мемор. дошки, присвяч. істор. подіям і видат. укр. діячам. Осн. матеріали – гіпс, штуч. камінь, бронза, граніт, чавун, бетон, гальванопластика, майо­ліка. Учасник худож. виставок від 1954. Персон. – у Львові (1959, 1986). Для творчості К. характерні узагальнене трактування образів із психол. характеристикою, новатор. підхід у вирішенні багатьох композицій з оригін. застосуванням фрагментів та деталей. Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї, галереї мист-в, Літ.-мемор. музеї І. Франка у Львові, Терноп. і Кіро­вогр. краєзнав. музеях, НМУНДМ (Київ), Луган. ХМ. Досліджував творчість скульпторів, живопис­ців, іконописців, мист. стилі. Брав участь в укладанні 4-го тому «Історії українського мистецтва» (К., 1969, кн. 1; 1970, кн. 2). Автор статей у ж. «Образотворче мистецтво», зокрема «Богородиця Одигітрія з Дорогобука» (1991, № 3), «Мистецтво давнього Галича» (1999, № 1–2). Серед учнів – Я. Мотика, М. Посікіра, Б. Романець, Л. Яремчук. Скульптур. портрет К. 1986 виконав Я. Скакун.

Пр.: І. В. Севера. К., 1958; Український народний одяг 17 – поч. 19 ст. в акварелях Ю. Горголевського. К., 1988 (спів­авт.); Українська культура: Історія і сучасність. Л., 1994 (спів­авт.); Мальо­вила Петра Холодного в каплиці Духовної семінарії у світлі львівської преси 1929 року // Зап. НТШ. Пр. Секції мистецтвознавства. Л., 1994. Т. 227; Фено­мен творчої волі в мистецтві // Народознавчі зошити. Л., 1999. Ч. 5; Українське мистецтво: Навч. посіб.: У 3 ч. Л., 2003–05 (спів­авт.); Скульптура в контексті оздоблення східнохристиян­ського храму ХVІ–ХVІІІ століть // Зап. НТШ. Пр. Комісії образотвор. мист-ва. Л., 2004. Т. 248; Штрихи до творчих порт­ретів українських митців зарубіжжя ХХ століття // Там само.

Тв.: портрети – М. Лисенка (1954), Ю. Фучика (1957), І. Франка (1959), М. Шашкевича (1960), Івана Вишенсько­го (1964), С. Тудора, І. Свєнціцького (обидва – 1972), Р. Федоріва (1979); погруддя – О. Маковея (1957, м. Яворів), М. Шашкевича (1962, с. Підлисся Золочів. р-ну; обидва – Львів. обл.); композиції у майоліці – «Козак Мамай», «Карпатський опришок», «Ранок», «Усміш­ка», «Карпатська легенда» (усі – 1959), «Ганджа Гандибер», «Лілея» (оби­дві – 1960), «Поцілунок», «Гуцул», «Ксе­ня», «Спогад» (усі – 1962), «Сонце низенько» (1963); станк. композиції – «Ви­сока нагорода» (1961), «Весна» (1968); пам’ятники – І. Франку (1964, спів­авт.), С. Тудору (1979), М. Шашкевичу (1990, спів­авт.), М. Грушевському (1994, спів­авт.; усі – Львів), Івану Вишен­ському (1979, м. Судова Вишня Львів. обл.), А. Кримському (1988, м. Володимир-Волинський Волин. обл.); монумент Бойової Слави ЗС СРСР (1970, спів­авт.); мемор. дошки – Б. Хмельниць­кому (1979), І. Франку (1981; усі – Львів), С. та М. Шашкевичам (1994, с. Княже Сокал. р-ну Львів. обл.), Ю. Опіль­сько­му (1995), «Св. Лука – патрон мистецтва» (фасад Палацу мист-в, 1995); статуя Архістратига Михаїла (Личаків. кладовище, 2000, спів­авт.; усі – Львів).

Літ.: Батіг М. Дмитро Крвавич. К., 1968; Дмитро Крвавич: Каталог. Л., 1986; 1989; Горинь Б. Багатогранність таланту // Наше слово. Варшава, 1987, 11 січ.; Овсійчук В. А. Майстер і його твори // ОМ. 1987. № 3; Дмитро Крвавич: Бібліогр. покажч. Л., 1996; Овсійчук В. Невичерпне творче джерело: Дмитрові Крвавичу – 75 // ОМ. 2001. № 4; Його ж. Слово про Дмитра Крвавича – скульптора, вченого, друга // Вісн. Львів. АМ. 2006. Вип. 17.

Статтю оновлено: 2014