Крвавич Дмитро Петрович
КРВА́ВИЧ Дмитро Петрович (28. 09. 1926, с. Княжпіль, нині Старосамбірського району Львівської обл. — 02. 04. 2005, Львів) — скульптор, мистецтвознавець і педагог. Брат А. Крвавича. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1972). Народний художник України (1990). Член НСХУ (1955). Дійсний член НТШ (1991). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953; майстерня І. Севери). Працював у Львові: 1955–58 — завідувач відділу картинної галереї, водночас викладач історії мистецтва у дитячій художній школі; від 1958 — в АМ: від 1962 — завідувач кафедри скульптури, від 1976 — професор, 1989–2001 — проректором з наукової роботи. Лектор Українського католицького університету (Рим, 1991–94). Створював станкові, монументальні і меморіальні скульптури, портрети видатних діячів української культури, історичні та ліричні композиції, памʼятники, памʼятні знаки, меморіальні дошки, присвячені історичним подіям і видатним українським діячам. Основні матеріали — гіпс, штучний камінь, бронза, граніт, чавун, бетон, гальванопластика, майоліка. Учасник художніх виставок від 1954. Персональні — у Львові (1959, 1986). Для творчості К. характерні узагальнене трактування образів із психологічною характеристикою, новаторський підхід у вирішенні багатьох композицій з оригінальним застосуванням фрагментів та деталей. Окремі роботи зберігаються в Національному музеї, галереї мистецтв, Літературно-меморіальному музеї І. Франка у Львові, Тернопільському і Кіровоградському краєзнавчих музеях, НМУНДМ (Київ), Луганському ХМ. Досліджував творчість скульпторів, живописців, іконописців, мистецькі стилі. Брав участь в укладанні 4-го тому «Історії українського мистецтва» (К., 1969, кн. 1; 1970, кн. 2). Автор статей у журналі «Образотворче мистецтво», зокрема «Богородиця Одигітрія з Дорогобука» (1991, № 3), «Мистецтво давнього Галича» (1999, № 1–2). Серед учнів — Я. Мотика, М. Посікіра, Б. Романець, І. Стефʼюк, М. Теліженко, І. Франк, І. Хода, Ф. Черняк, Л. Яремчук. Скульптурний портрет К. 1986 виконав Я. Скакун.
Додаткові відомості
- Основні праці
- І. В. Севера. К., 1958; Український народний одяг 17 — поч. 19 ст. в акварелях Ю. Горголевського. К., 1988 (співавт.); Українська культура: Історія і сучасність. Л., 1994 (співавт.); Мальовила Петра Холодного в каплиці Духовної семінарії у світлі львівської преси 1929 року // Зап. НТШ. Пр. Секції мистецтвознавства. Л., 1994. Т. 227; Феномен творчої волі в мистецтві // Народознавчі зошити. Л., 1999. Ч. 5; Українське мистецтво: Навч. посіб.: У 3 ч. Л., 2003–05 (співавт.); Скульптура в контексті оздоблення східнохристиянського храму ХVІ–ХVІІІ століть // Зап. НТШ. Пр. Комісії образотвор. мистецтва. Л., 2004. Т. 248; Штрихи до творчих портретів українських митців зарубіжжя ХХ століття // Там само.
- Основні твори
- портрети — М. Лисенка (1954), Ю. Фучика (1957), І. Франка (1959), М. Шашкевича (1960), Івана Вишенського (1964), С. Тудора, І. Свєнціцького (обидва — 1972), Р. Федоріва (1979); погруддя — О. Маковея (1957, м. Яворів), М. Шашкевича (1962, с. Підлисся Золочів. р-ну; обидва — Львів. обл.); композиції у майоліці — «Козак Мамай», «Карпатський опришок», «Ранок», «Усмішка», «Карпатська легенда» (усі — 1959), «Ганджа Гандибер», «Лілея» (обидві — 1960), «Поцілунок», «Гуцул», «Ксеня», «Спогад» (усі — 1962), «Сонце низенько» (1963); станк. композиції — «Висока нагорода» (1961), «Весна» (1968); пам’ятники — І. Франку (1964, співавт.), С. Тудору (1979), М. Шашкевичу (1990, співавт.), М. Грушевському (1994, співавт.; усі — Львів), Івану Вишенському (1979, м. Судова Вишня Львів. обл.), А. Кримському (1988, м. Володимир-Волинський Волин. обл.); монумент Бойової Слави ЗС СРСР (1970, співавт.); мемор. дошки — Б. Хмельницькому (1979), І. Франку (1981; усі — Львів), С. та М. Шашкевичам (1994, с. Княже Сокал. р-ну Львів. обл.), Ю. Опільському (1995), «Св. Лука — патрон мистецтва» (фасад Палацу мистецтв, 1995); статуя Архістратига Михаїла (Личаків. кладовище, 2000, співавт.; усі — Львів).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 