ДВО́ЙЧЕНКО Петро Абрамович (16(28). 09. 1883, Сiмферополь — 25. 05. 1945, табiр вʼязнiв Сарабуз, нині ст. Острякiно Сiмфероп. р-ну, АР Крим) — геолог, гiдрогеолог, мiнералог. Проф. геології (1922). Закiн. С.-Петербур. гiрн. ін­ститут (1912). Від­тоді працював iнж.-гiдрогеологом Таврiй. земської управи, 1918–41 (з пере­рвами) — у Крим. пед. ін­ституті (Сімферополь, нині Таврій. університет): 1927–37 — проф., 1939–41 — зав. геол. кабінету, 1934–37 — декан геогр. ф-ту; 1944 — у Одес. університеті. Ви­вчав геол. історію, пiд­земнi води i кориснi копалини Криму та Пiвдня України. Професійні якості Д. високо оцінив В. Вернадський. 8 квітня 1931 був заарешт. ДПУ за пі­дозрою у шкідництві. 12 липня звільн. у звʼязку з «від­сутністю до­статніх даних для від­да­н­ня під суд», однак надалі залишався під по­стій. таєм. на­глядом, за­знав політ. та адм. пере­слідувань. Клопота­н­ня Крим. пед. ін­ституту, по­дане до ВАК 1936 що-до присудже­н­ня йому ступеня д-ра н. (без захисту), залишили без уваги, а дисертацію «Гідрогеологічний нарис степових ра­йонів Криму» «загубили». 1938 був без­робітним. Під час нім.-фашист. окупації мешкав в Одесі. У грудні 1944 заарешт. рад. контр­розвідкою, згодом за звинуваче­н­ням у спів­робітництві з німцями трибуналом військ НКВС Криму засудж. до 10-ти р. по­збавле­н­ня волі. Помер від важкої хвороби в увʼязнен­ні.