Дворник Юрій Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дворник Юрій Володимирович

ДВО́РНИК Юрій Володимирович (09. 05. 1939, с. Шемишейка Пензен. обл., РФ) – графік і скульптор. Чл. НСХУ (1990). Закін. Дрогоб. пед. ін-т (Львів. обл., 1960), Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1971; викл. В. Борисенко, Д. Крвавич, І. Самотос, В. Черкасов). Учителював. 1961–65 – оформлювач у м. Стрий і Львові; 1967–71 – на Львів. експерим. кераміко-скульптур. ф-ці. Від 1971 – у Львів. ін-ті приклад. та декор. мист-ва (нині Львів. АМ): від 1971 – викл., від 1997 – доц. каф. рисунка. Учасник обл., всеукр., всесоюз., міжнар. худож. виставок від 1974. Персон. – у Вроцлаві (Польща, 1999). Осн. галузі – скульптура, медальєрство. Для творчості характерна динаміка, експресія, широкий спектр тематики. Окремі роботи зберігаються у ДТГ (Москва).

Тв.: серії медалей – «Сад» (1973–78); портретні медалі – «Агітатор» (1976), «Чопівець» (1977), «М. де Сервантес Саваедра», «Д. Румі», «Данте», «Діонісій», «К. Рилєєв», «Л. Толстой», «І. Скоропадський», «П. Гехт», «Ф. Ніцше», «М. Гоголь» (1972–99), «Поет і Муза» (1998); композиції – «Непереможний» (1975), «Ікар» (1978), «Нескорений» (1981), «Балеринка» (1994); портрети – «Е. Дога», «В. Висоцький» (обидва – 1994), «Е. Барлах», «І. Малахов» (обидва – 1995), «Студент» (1996); декор. композиції у камені – «Ладо-Живу» (1992), «Піґмаліон» (2000).

Г. Г. Стельмащук

Стаття оновлена: 2007