Дебеляк Тине - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дебеляк Тине

ДЕБЕЛЯ́К Тине (Debeljak Tine; 27. 04. 1903, м. Шкоф’я Лока, нині Словенія – 20. 01. 1989, Буенос-Айрес) – словенський літературознавець, критик, публіцист, поет і перекладач. Закін. славіст. студії в Люблян. ун-ті (1927), здобув ступ. д-ра філології (1936). Працював викл. у м. Никшич (Чорногорія), від 1938 – гол. ред. часопису «Dom in svet» (Любляна). Після 2-ї світ. війни емігрував до Арґентини. Був проф. слов’ян. відділу Укр. катол. ун-ту в Буенос-Айресі. Досліджував словен. літ-ру 20 ст. Перекладав поезії Данте, А. Міцкевича, Ю. Словацького, І. Мадача, К. Махи, писав розвідки про творчість О. Пушкіна, В. Реймонта та ін. Найвищим поет. звершенням Д. вважають уподібнений до муз. жанру храмової орган. симфонії вірш-месу «Velika črna maša za pobite Slovence» (в однойм. зб., Буенос-Айрес, 1949). Його наступні зб. «Poljub» (1951), «Mariji» (1954; обидві – Буенос-Айрес), «Čolnar iz daljav» (Ljubljana, 1992) звернені до пошуку рівноваги між реліг. духовністю та природ. почуттями людини. Д. неодноразово звертався до постаті Т. Шевченка. Так, 2 липня 1938 у г. «Slovenec» за підписом «td.» опублікував статтю «Ševčenko v tujih prevodih in v slovenskih posebej» – відгук на вихід 15-го т. повного вид. творів Т. Шевченка (Варшава, 1934–39), упорядков. і зредагов. Р. Смаль-Стоцьким, та на вміщену в ньому статтю Л. Луціва «Шевченко в словінській мові». У статті Д. говорить про потребу дослідж. коріння і твор. наслідків «словен. українофільства», що, на його думку, сягнуло своєї вершини в поемі «Duma» О. Жупанчича і в поезії Й. Мурна-Александрова, а також про відлуння Шевченкового світобачення в поезіях Ц. Голара, А. Ер’явця, Я. Пуцеля, А. Мерхара. 30 березня 1939 у тій самій газеті Д. без підпису опублікував статтю «Ob 125-letnici rojstva Tarasa Ševčenka». Одним із найвагоміших внесків у словен. шевченкіану (й україніку загалом) 2-ї пол. 20 ст. є ґрунтовна студія Д. «Ob stoletnici smrti Tarasa Ševčenka, pesnika svobode» (в альманасі «Zbornik Svobodne Slovenije», Buenos Aires, 1962), у якій подано стислий виклад історії України (з ремінісценціями зі словен. історії), нарис життєвого й твор. шляху Т. Шевченка, огляд історії словен. україно- і шевченкофільства та ролі поета «у глобальному конфлікті поміж тиранією і людськими свободами». Д. співставив життя і творчість основоположника нової словен. літ-ри Ф. Прешерна та Т. Шевченка, роль обох у долі їхніх народів, дійшов висновку, що генії зростали у схожих обставинах і прагнули до однієї мети.

Літ.: D. Poniž. Beseda o Čolnarju iz daljav // T. Debeljak. Čolnar iz daljav. Ljubljana, 1992.

В. Г. Гримич

Стаття оновлена: 2007