Дебет

ДЕ́БЕТ (від лат. debere — залишилось) — частина бухгалтерського балансу, що відображає інформацію про активи підприємства (необоротні, оборотні, матеріальні та фінансові). Д. актив. рахунків бухгалтер. обліку відображає збільшення активів певного типу або витрат, Д. пасив. рахунків — зменшення зобов’язань. Дебітор. заборгованість (ДЗ) — активи підприємства у формі заборгованості дебіторів (юрид. або фіз. осіб, які заборгували підприємству певні суми грош. коштів, їх еквівалентів або ін. активів) на певну дату. Правила обліку ДЗ в Україні регулює Положення бухгалтер. обліку «Дебіторська заборгованість», затв. Мін-вом фінансів України 1999. Інформація про неї є важливим показником, що характеризує фінанс. стан підприємства. Облік ДЗ ведуть у розрізі контрагентів і за характером заборгованості. Її також класифікують за термінами очікуваного погашення і його вірогідністю. За характером заборгованості виділяють ДЗ за товари (роботи, послуги): покупців або замовників за отримані ними товари чи послуги (у підсумок балансу включають чисту реалізац. вартість такої ДЗ, яку визначають шляхом зменшення ДЗ на суму резерву сумнів. боргів); за розрахунками з бюджетом: ДЗ фінанс. і податк. органів перед підприємством, переплати по податках, зборах та ін. платежах до бюджету; за виданими авансами: ДЗ ін. підприємств по наданих авансах; з нарахованих доходів: ДЗ нарахованих дивідендів і відсотків; із внутр. розрахунків: ДЗ пов’язаних сторін та із внутр.-відом. розрахунків; ін. поточна ДЗ: заборгованість, що не може бути включена до ін. статей дебітор. заборгованості, зокрема ДЗ покупців по платежах на користь підприємства за відвантажену їм продукцію та надані послуги. Залежно від термінів очікуваного погашення, ДЗ поділяють на довгострок. і поточну. Довгострок. ДЗ — заборгованість, що не виникає у ході нормал. операц. циклу та буде погашена після 12-ти місяців від дати балансу; поточна — заборгованість, яка виникає у ході нормал. операц. циклу або буде погашена протягом 12-ти місяців від дати балансу. Залежно від вірогідності погашення ДЗ у майбутньому її поділяють на стандартну, щодо своєчасного погашення якої дебіторами не виникає сумнівів, і нестандартну, щодо якої існує частк. або повна вірогідність непогашення у встановлені терміни. Нестандартну заборгованість поділяють на сумнівні борги і безнадійну ДЗ. До сумнів. боргів відносять поточну ДЗ, щодо якої існує невпевненість у погашенні її боржником (під сумнівні борги підприємства зобов’язані формувати резерви за рахунок поточ. витрат), до безнадій. — щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позивної давності. Нестандартну ДЗ класифікують шляхом групування заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюють враховуючи фактичну суму безнадій. ДЗ за попередні звітні періоди. Він зростає зі збільшенням строків непогашення ДЗ. Величина резерву сумнів. боргів — сума добутків поточ. ДЗ відповід. групи та коефіцієнта сумнівності відповід. групи.

Завантажити статтю