Дефляція
ДЕФЛЯ́ЦІЯ — падіння цін на товари та фактори виробництва внаслідок диспропорцій між грошовою і товарною масою. Д. (поняття, протилежне інфляції), як правило, виникає на стадії екон. депресії, коли сукупна пропозиція перевищує сукупний платоспромож. попит, а наявної грош. маси недостатньо для оплати товарів і послуг, у результаті чого вартість грошей зростає. Осн. причини Д.: заг. зниження екон. активності внаслідок структур. або цикліч. кризи; розбалансованість держ. фінансів унаслідок різкого скорочення держ. видатків; зниження зовн. попиту на товари та послуги нац. виробників; захищеність курсу нац. грош. одиниці внаслідок її ревальвації або девальвації валют осн. торг. партнерів. В умовах Д. реал. купівел. спроможність позик, що підлягають погашенню, зростає і кредитори перебувають у більш вигідній позиції, ніж боржники, що стимулює збільшення банкрутств. У 20 ст. наймасштабніший прояв Д. відбувся у США в період Великої депресії (1929–33) та окремих країнах Зх. Європи у 1970–80-х рр. В Україні ознаки Д. спостерігались 2002, коли темпи зростання цін склали 99,4 %. Осн. методи протидії Д.: збільшення держ. видатків, зниження податків, нарощування грош. пропозиції.