Дехоті Абдусалом - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дехоті Абдусалом

ДЕХОТІ́ Абдусалом (Деҳоти Абдусалом; псевд. – Пірмухаммад-заде; Пирмухаммад-заде; 14. 03. 1911, кишлак Богі-Майдан, побл. м. Самарканд, Узбекистан – 31. 01. 1962, Душанбе) – таджицький поет. 1934–53 – секр. СП Таджикистану; 1954–62 – ст. н. с. Ін-ту літ-ри АН Таджиц. РСР. Автор підручників і навч. посібників з таджиц. літ-ри, укладач першого таджиц.-рос. словника (1946), ред. кількох частин «Луzати забони то-ҷики» («Тлумачного словника таджицької мови», 1969–70). Перші зб. Д. «Маҳсули Октябрь» («Здобуток Жовтня», 1935) та «Шеър ва нақл» («Вірші й оповідання», 1940) – про соц.-екон. перетворення в таджиц. селі; більшість віршів зб. «Шеърхои интихоби» («Вибрані вірші», 1945) присвяч. подіям 2-ї світ. війни. Написав лібрето до муз. драми «Хосров ва Ширин» («Хосров і Ширін», 1936, у співавт. з М. Турсун-заде), до опери «Комде ва Модан» («Комде і Модан», 1952), сатир. комедії «Тарифходжаев» («Таріфходжаєв», 1953, у співавт. з Б. Рахім-заде); кн. для дітей «Туфа барои кудакон» («Подарунок малюкам», 1954). Упорядник збірника «Хаҷвияи ҳалкии тоҷики» («Таджицький народний гумор», 1938). Переклав таджиц. мовою вірш Т. Шевченка «Готово! Парус розпустили...» (1939). Автор передмови до таджиц. вид. «Збірка поезій» Т. Шевченка (Сталінабад, 1940), статей до 100-річчя від дня смерті укр. поета. Окремі твори Д. переклав В. Бичко.

Тв.: укр. перекл. – Пустунець // Рідний дім. К., 1972; рос. перекл. – Идет проточная вода. Душанбе, 1957; Озорной барашек. Душанбе, 1986.

О. А. Шокало

Стаття оновлена: 2007