Дешевов Володимир Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дешевов Володимир Михайлович

ДЕШЕВО́В Володимир Михайлович (Дешевов Владимир Михайлович; 30. 01(11. 02). 1889, С.-Петербург – 27. 10. 1955, там само) – російський композитор, педагог. Учасник 1-ї світ. війни. Від 1906 вивчав теорію музики і сольфеджіо під кер-вом А. Пащенка. Закін. Царськосіл. реал. уч-ще (нині м. Пушкін Ленінгр. обл., 1908). У 1908–14 навч. у С.-Петербур. консерваторії (кл. фортепіано О. Вінклера, Л. Ніколаєва; контрапункту і фуги – А. Лядова; композиції – М. Штейнберґа, В. Калафаті). 1920–21 – зав. муз. секції Відділу нар. освіти, 1921 організував Нар. консерваторію (працював її дир. і викл. до 1922) у Севастополі. 1923–33 викладав у муз. технікумах, очолював муз. частини, був диригентом у драм. театрах Ленін-града (нині С.-Петербург). Під час 2-ї світ. війни писав музику до вистав для організованого у Ленінграді драм. театр. колективу, а також до радіопостановок. У 1920-і – на поч. 1930-х рр. одним з перших в СРСР створив опери й балети на рад. тематику.

Тв.: балети – «Червоний вихор» (1924), «Джебелла» (1926), «Бела» (за поемою М. Лермонтова, 1941), «Казка про мертву царівну та сім богатирів» (за О. Пушкіним, на муз. теми А. Лядова, 1949); опери – «Лід і сталь» (1930), «Голодний степ» (поч. 1930-х рр.); для оркестру – «Самаркандська сюїта» (1931), поема «Російська казка», увертюра «Пам’ятники військової слави російського народу» (обидві – 1947), «Російська увертюра» (1950); для фортепіано – «Медитації» (1921), «Етюд» (1943); для голосу з фортепіано – пісні для дітей на сл. К. Чуковського, О. Пушкіна, С. Маршака, романси «Російський сільський пейзаж» (сл. С. Єсеніна, 1948); музика до вистав, фільмів.

Літ.: Богданов-Березовский В. В. М. Дешевов // Жизнь иск-ва. 1929, 18 авг.; Шен Д. Владимир Михайлович Дешевов. Очерк жизни и творчества композитора 1889–1955. Ленинград, 1961; Пунин Н. Дневники. Письма. Москва, 2000.

Н. М. Рій, Р. В. Руденко

Стаття оновлена: 2007