Дещинський Леонтій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дещинський Леонтій Євгенович

ДЕЩИ́НСЬКИЙ Леонтій Євгенович (30. 10. 1930, с. Княгинине, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл.) – історик. Д-р істор. н. (1985), проф. (1986). Засл. діяч н. і т. України (1998). Закін. Львів. ун-т (1954). Вчителював (1951–63); працював на адм. посадах у м. Дубно (1963–73); від 1974 – у Нац. ун-ті «Львів. політехніка»: від 1991 – зав. каф. історії України, науки і техніки, водночас від 1992 – дир. Ін-ту гуманітар. і соц. наук цього Ун-ту, від 2005 – проф. каф. історії, теорії та практики культури. Досліджує військ. історію України 20 ст.

Пр.: Українізація військ на Південно-Західному, Румунському фронтах і Чорноморському флоті весною та осінню 1917 р. 1989; З історії боротьби Центральної Ради за відновлення державності українського народу. 1991; Розбудова Збройних Сил Центральної Ради. 1992; Україна в боротьбі проти більшовицької агресії в грудні 1917 р. – січні 1918 р. 1995; Державність України: історія і сучасність. 2001; Міжнародні відносини України в ХХ ст. 2003. Т. 1; 2005. Т. 2 (усі – Львів).

Літ.: Замлинський Т. Школа Дещинського // За вільну Україну. 2000, 3 листоп.

В. Є. Голубко

Стаття оновлена: 2007