Джамбул Джабаєв - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Джамбул Джабаєв

ДЖАМБУ́Л ДЖАБА́ЄВ (Жамбыл Жабаев; 16(28). 02. 1846, аул Жетису побл. г. Джамбул, Казахстан – 22. 06. 1945, Алма-Ата, нині Алмати) – казахський акин (народний поет і співець). Сталін. премія (1941). Від 12-ти р. грав на домбрі, вивчав історію свого народу, фольклор тощо. Серед пісень того часу – «Скарга», «Доля бідняка», «Чорний указ», «Пісня гнівного серця», «Собака бая Кадирбая», «Хан і акин» (казка). З захопленням сприйняв становлення рад. влади в Казахстані, оспівував соціаліст. лад. У часи 2-ї світ. війни своєю творчістю закликав до непримирен. боротьби («Москві», «Ленінградці, діти мої!», «На смерть сина» та ін.). Низку пісень присвятив Україні, дружбі укр. і казах. народів («Дружба народів»), Т. Шевченку («Пісня про життя», 1937; «Тарас», 1939), П. Тичині («Моєму синові Павлу Тичині!»). Зустрічі з Дж. 1938 у Казахстані М. Бажан присвятив ст. «Поет народу» // «ЛГ», 1938, 12 травня; П. Тичина – вірш «Привітання Джамбулу» (у кн. «Зібрання творів», т. 2; т. 8, кн. 1, К., 1984–86); Олекса Десняк – нарис «В гостях у Джамбула» (у кн. «Твори», т. 2, К., 1955). Окремі твори Дж. переклали П. Тичина, М. Бажан, І. Муратов, М. Терещенко, Ф. Скляр, Т. Масенко, Я. Шпорта, А. Кацнельсон, В. Швець та ін.

Тв.: укр. перекл. – Вибране. К., 1952; Пісня щирого серця. К., 1952; Моєму синові Павлу Тичині! // Павлові Тичині. К., 1961; Дружба народів // За Радянську Україну. К., 1974; Лист до сина // В боях кувалась перемога. К., 1980; рос. перекл. – Избранное. Москва, 1986; Моя Родина. Т. 1–2. Алма-Ата, 1987.

Літ.: Костюк Ю. Шевченко і казахська культура // РЛ. 1938. № 2–3; Його ж. Джамбул и Шевченко // Сов. Украина. 1938, 20 мая; Масенко Т. В юрте Джамбула // Дружба народов. 1941. № 8; Зелинский К. Джамбул. Москва, 1955.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2007