Джаміль Ахмед - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Джаміль Ахмед

ДЖАМІ́ЛЬ Ахмед (Cəmil Əhməd; справж. – Джамільзаде Ахмед Саттар Оглу; Cəmilzadə Əhməd Səttar Oǧlu; 20. 10. 1913, м. Еривань, нині Єреван – 27. 09. 1977, Баку) – азербайджанський поет, перекладач. Держ. премія Азерб. РСР (1980, посмертно). Закін. Азерб. пед. ін-т (Баку, 1933). Учителював. Під час 2-ї світ. війни був військ. кор. Після війни працював у ж. «Azərbaycan» («Азербайджан»), «Ulduz» («Зірка»), гол. ред. вид-ва «Azərnəşr» («Азервидав»). Автор зб. «Yadigar» («Пам’ять»), «Əsgər gardaşima» («Братові-солдатові»; обидві – 1942), «Şərləri» («Поезії», 1947), «Təməl daşlan» («Підвалини», 1951), «Bahar şəfəgləri» («Весняні промені», 1964), «Ellər bayrami» («Свято народів», 1972), «Seҫilmiş əsərləri» («Вибрані твори», 1975). У його перекладах опубл. поема «Фауст» Й.-В. Ґете, окремі твори М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Маяковського, О. Твардовського, С. Маршака, А. Ісаакяна, Р. Гамзатова. Переклав низку віршів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.

Літ.: T. hmŸdov. XX Ÿsr azŸrbaycan yaziƒilari. Baki, 2004.

М. М. Мірошниченко

Стаття оновлена: 2007