Джанкой - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Джанкой

ДЖАНКО́Й – місто республіканського значення АР Крим, райцентр. Знаходиться на Пн. п-ова, за 93 км від Сімферополя. Важливий залізнич. вузол на лініях Харків–Сімферополь і Херсон–Керч. Пл. 17,1 км2. Насел. 43 343 особи (2001, складає 86,9 % до 1989), переважно росіяни, крим. татари та українці. В околицях Дж. досліджено кургани з похованнями часів бронзи, скіфів і середньовіччя, знайдено знаряддя праці доби неоліту й міді, залишки поселення доби пізньої бронзи. Вперше згадується 1855. У перекл. з кримськотатар. мови Дж. означає «миле село». Після еміграції татар до Туреччини 1856–63 тут поселилися німці-колоністи. На 1864 у Дж., що входив до Перекоп. пов., налічувалося 20 дворів, проживало 114 осіб. Насел. займалося здебільшого хліборобством і тваринництвом. Від кін. 1860-х рр. спостерігалося збільшення жит. за рахунок приїжджих із сусід. і центр. губерній Рос. імперії. Переселенці наймалися на с.-г. роботи до колоністів. На поч. 1871, під час прокладення Лозово-Севастоп. залізниці (стала до ладу 1873), у Дж. почали селитися будівельники. Тоді ж споруджено один з найбільших у Криму млинів. 1874 від Дж. до Сімферополя відійшов перший товар. потяг. 1892 після завершення буд-ва лінії від Дж. до Феодосії станція стала вузловою. На 1892 у м-ку діяло бл. 50 дріб. торг. підпр-в. 1896 відкрито початк. школу, 1900 – церк.-парафіял., 1908 – залізничну. 1903 тут збудовано вокзал, 1905 Дж. став станцією. 1904–09 зведено православну церкву Тихвин. ікони Божої Матері. 1909 підприємець В. Харасанов перевіз сюди чавуноливар. з-д, який виробляв кінні молотарки, борони, плуги та ін. с.-г. знаряддя (нині «Джанкойський машинобудівний завод»), 1912 збудовано з-д землеоброб. машин. На поч. 1-ї світ. війни Дж. став одним з центрів розвитку с.-г. пром-сті степ. частини Криму. Від 1917 – місто (насел. бл. 10 тис. осіб, переважно росіяни та українці). У 1920-х рр. тут зведено бавовноочис. з-д (нині у його приміщеннях – «Джанкойський консервний завод»). У ході воєн. дій 1918–20 влада у Дж. неодноразово змінювалася, зокрема у квітні 1918 його здобув Запороз. корпус Армії УНР. 18 серпня 1941 залізнич. вузол міста зазнав бомбардувань фашист. авіації. Від 31 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти влаштували на тер. бавовноочис. з-ду концентрац. табір для рад. військовополонених. Від 1962 – місто обл. значення. Побл. Дж. закінчується самопливна частина Пн.-Крим. каналу. У місті розташ. також залізобетон. конструкцій, молоч., комбікорм. з-ди, м’ясокомбінат. У Дж. – ПТУ, 8 заг.-осв. шкіл, 8 дитсадків, муз. школа; міська лікарня, поліклініка; Палац культури, 3 б-ки; ДЮСШ; відділ. 6-ти банків. Серед видат. уродженців – д-ри н. лікар-хірург В. Сегалов, агроном В. Чумак, фахівець у галузі буд-ва та експлуатації морських портів В. Яценко; поети М. Яблялілов, Ф. Швіндін; графік Л. Грейсер; промисловець О. Сотников; Герої Рад. Союзу В. Захаров, О. Немков, М. Октябрська, І. Яцуненко; жив та працював Я. Чапічев. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

Л. В. Шкляренко

Стаття оновлена: 2007