Крейн Марко Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крейн Марко Григорович

КРЕЙН Марко Григорович (21. 03(03. 04). 1907, Київ – 17. 10. 1989, Одеса) – математик. Брат С. Крейна. Д-р фiз.-мат. н. (1939, без захисту дис.), проф. (1934), чл.-кор. АН УРСР (1939). Держ. премiя УРСР у галузі н. і т. (1987). Премiя iм. М. Крилова АН УРСР (1979). За­ймався самоосвітою, вiдвiдував семiнари Б. Делоне та Д. Ґраве. 1929 закін. аспірантуру під кер-вом М. Чоботарьова в Одес. ІНО. Відтоді працював у ВНЗах Одеси: доц. Енергет. ін-ту (до 1933) та Ін-ту інж. водного тран­с­порту (1930–31); у 1934–41 – засн. і зав. каф. теорії функцій, 1946–47 – зав. каф. матем. ана­лізу Ун-ту; водночас – проф. каф. теор. механіки Ін-ту інж. мор. флоту (1944–54) та Інж.-буд. ін-ту (1954–78). Також співпрацював з НДІ математики Харків. ун-ту (1934–40) і очолював вiдділ. ал­гебри та функціон. аналiзу Ін-ту математики АН УРСР (Київ, 1940–41, 1944–51). У 1941–44 – у ева­куації в м. Куйбишев (нині Самара, РФ): проф. каф. математики Пед. ін-ту, від 1942 – зав. каф. теор. механіки Індустр. ін-ту. Від 1978 – ст. н. с.-консультант Фіз.-хім. ін-ту АН УРСР (Одеса). К. – засн. вітчизн. школи функціон. аналізу. Його досягнення у теорiї нормов. просторiв з ко­нусом та опуклих множин у них стали основополож. в геометрiї банах. просторiв, а розроблені ним теорія розширень симетр. операторів у гілберт. просторі та теорія цілих операторів і операторів у просторах з індефініт. метрикою – новими розділами сучас. матем. аналізу. Спільно з Ф. Гантмахером розробив теорію осциляц. матриць і ядер. Вi­домi також результати К. у конструктив. теорії функцiй, у теоріях топол. груп, iнтеграл. рiв­­нянь, стiйкостi розв’язкiв канон. систем, несамоспряж. операто­рів, обернених задачах спектрал. аналiзу i теорiї розсiяння. До 80-, 90- і 100-річ К. відбувалися між­нар. наук. конф. у США й Україні; на будинку в Одесі, де він жив, і на фасаді Одес. ун-ту встановлено мемор. дошки. 2007 НАНУ заснувала премію ім. К.

Пр.: Метод симметрических и эрми­товых форм в теории отделения корней алгебраических уравнений. Х., 1936; Осцилляционные матрицы и ядра и малые колебания механических систем. Москва; Ленинград, 1950; Введение в теорию линейных неса­мо­сопря­женных операторов в гильбертовом пространстве. Москва, 1965; Теория воль­терровых операторов в гильбертовом пространстве и ее приложения. Москва, 1967; Устойчивость решений дифференциальных уравнений в ба­на­ховых пространствах. Москва, 1970; Проблема моментов Маркова и экс­тре­мальные задачи. Москва, 1973; Intro­duc­tion to the Theory of Linear Nonselfadjoint Operators. 4-th print. Providence, 1988 (усі – спів­авт.).

Лiт.: Аров Д. З. и др. Марк Григорье­вич Крейн // УМН. 1987. Т. 42, № 4; Бе­­резанский Ю. М., Левин Б. Л., Мар­­ченко В. А. М. Г. Крейн [Некролог] // УМЖ. 1990. Т. 42, № 4; Марк Григо­рье­вич Крейн: Биобиблиогр. указ. О., 1990; Березанський Ю., Горбачук В. Спад­­щина українського математика у світо­вому вимірі // Вісн. НАНУ. 2007. № 5; Видные ученые Одессы; Математики. Механики; Професори О(Н)У.

М. Л. Горбачук

Стаття оновлена: 2014