Крейн Марко Григорович

КРЕЙН Марко Григорович (21. 03(03. 04). 1907, Київ — 17. 10. 1989, Одеса) — математик. Брат С. Крейна. Доктор фізико-математичних наук (1939, без захисту дис.), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1939). Держ. премiя УРСР у галузі н. і т. (1987). Премiя iм. М. Крилова АН УРСР (1979). За­­ймався самоосвітою, вiдвiдував семiнари Б. Делоне та Д. Ґраве. 1929 закін. аспірантуру під керівництвом М. Чоботарьова в Одес. ІНО. Від­тоді працював у ВНЗах Одеси: доцент Енергет. ін­ституту (до 1933) та Ін­ституту інж. водного тран­с­порту (1930–31); у 1934–41 — засн. і завідувач кафедри теорії функцій, 1946–47 — завідувач кафедри матем. ана­лізу Університету; водночас — професор кафедри теор. механіки Ін­ституту інж. мор. флоту (1944–54) та Інж.-буд. ін­ституту (1954–78). Також спів­працював з НДІ математики Харків. університету (1934–40) і очолював вiд­діл. ал­гебри та функціон. аналiзу Ін­ституту математики АН УРСР (Київ, 1940–41, 1944–51). У 1941–44 — у ева­куації в м. Куйбишев (нині Самара, РФ): професор кафедри математики Пед. ін­ституту, від 1942 — завідувач кафедри теор. механіки Індустр. ін­ституту. Від 1978 — старший науковий спів­робітник-консультант Фіз.-хім. ін­ституту АН УРСР (Одеса). К. — засн. вітчизн. школи функціон. аналізу. Його досягне­н­ня у теорiї нормов. просторiв з ко­нусом та опуклих множин у них стали основополож. в геометрiї банах. просторiв, а роз­роблені ним теорія роз­ширень симетр. операторів у гілберт. просторі та теорія цілих операторів і операторів у просторах з індефініт. метрикою — новими роз­ділами сучас. матем. аналізу. Спільно з Ф. Гантмахером роз­робив теорію осциляц. матриць і ядер. Вi­домi також результати К. у кон­структив. теорії функцiй, у теоріях топол. груп, iнтеграл. рiв­­нянь, стiйкостi роз­вʼязкiв канон. систем, несамоспряж. операто­рів, обернених задачах спектрал. аналiзу i теорiї роз­сiя­н­ня. До 80-, 90- і 100-річ К. від­бувалися між­­нар. наук. конф. у США й Україні; на будинку в Одесі, де він жив, і на фасаді Одес. університету встановлено мемор. дошки. 2007 НАНУ заснувала премію ім. К.

Пр.: Метод сим­метрических и эрми­товых форм в теории отделения корней алгебраических уравнений. Х., 1936; Осци­л­ляцион­ные матрицы и ядра и малые колебания механических систем. Москва; Ленин­град, 1950; Введение в теорию линейных неса­мо­сопря­жен­ных операторов в гильбертовом пространс­тве. Москва, 1965; Теория воль­тер­ровых операторов в гильбертовом пространс­тве и ее приложения. Москва, 1967; Устойчивость решений диф­ференциальных уравнений в ба­на­ховых пространс­твах. Москва, 1970; Про­блема моментов Маркова и экс­тре­мальные задачи. Москва, 1973; Intro­duc­tion to the Theory of Linear Nonselfadjoint Operators. 4-th print. Providence, 1988 (усі — спів­­авт.).

Лiт.: Аров Д. З. и др. Марк Григорье­вич Крейн // УМН. 1987. Т. 42, № 4; Бе­­резанский Ю. М., Левин Б. Л., Мар­­ченко В. А. М. Г. Крейн [Некролог] // УМЖ. 1990. Т. 42, № 4; Марк Григо­рье­вич Крейн: Биобиблиогр. указ. О., 1990; Березанський Ю., Горбачук В. Спад­­щина українського математика у світо­вому вимірі // Вісн. НАНУ. 2007. № 5; Видные ученые Одес­сы: По воспоминаниям учеников и сотрудников. Вып. 1–13. О., 1992–2004; Боголюбов А. Н. Математики. Механики: Био­­графический справочник. К., 1983; Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біо­графічний словник: У 4 т. 2-е вид., О., 2005.

М. Л. Горбачук

Завантажити статтю