Джіраудо Джанфранко - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Джіраудо Джанфранко

ДЖІРА́УДО Джанфранко (Giraudo Gianfranco; 09. 09. 1941, м. Падуя, Італія) – італійський славіст. Закін. Венецій. ун-т «Ка Фоскарі» (1969). Працював проф. слов’ян. філології (1972–73) та історії Сх. Європи (1973–82), від 1990 – ординар. проф. слов’ян. філології, відп. за зв’язки з країнами Сх. Європи; від 2005 – проф. Департаменту американістики, іберистики та славістики Венецій. ун-ту «Ка Фоскарі». Чл. Європ. асоц. культури та Венецій. Атенеуму. Чл. МАУ, один із засн. та президент Італ. асоц. укр. студій (1993–2001). Почес. д-р Ун-ту Орадеї (Румунія, 2007). Організатор та учасник 1-го (1993), 2-го (1995), 4-го (1999, усі – Венеція) і 3-го (Рим, 1997) конгресів Італ. асоц. укр. студій (заснував монографічну серію «Ucrainica Italica» – «Італійська україністика», в якій вийшли матеріали цих конгресів), симпозіуму «Україна 17 ст. між Заходом та Сходом Європи» (Київ, 1994), «Десять років після Чорнобиля» (Местре, 1996), «На шану Лесі Українці» (Сан-Ремо, 1998). Включає укр. проблематику у симпозіуми на ін. теми (зокрема «Балканізація – балканізації», 1993; «Континуум і псевдоконтинуум Євразії», 1994; «Об’єднання – ліги – роз’єднання», 1997; «Мовні меншини в Європі між національною державою та демократичним громадянством», 2007; усі – у Венеції). Вплинув на розвиток українознавства в Італії в наук. і структур. плані. На поч. 90-х рр. одним з перших в Італії поставив питання про українознавство як про самост. дисципліну з великим наук. потенціалом, а також про необхідність його інституціоналізації на рівні університет. викладання; сприяв вивченню укр. мови та літ-ри в Ін-ті євразій. студій Венецій. ун-ту. Наук. працям Дж. властиві комплекс. істор.-філол. підхід, оригінальність інтерпретацій, масштабність аналізу явищ. Укр. проблематику розглядає в якнайширшій заг.-слов’ян. перспективі; парадоксал. стиль його україністич. дослідж., не позбавлений дискус. тверджень, стимулював увагу в італ. славістиці до проблем укр. історії, культури.

Пр.: Drakula, Contributi alla storia delle idee politiche nell’Europa Orientale alla svolta del XV secolo. Venezia, 1972; Slovo kratko (презентація, переклад, коментар). Brescia, 1976; Alle origini dello Stato russo: da Ivan III a Pietro il Grande. Venezia, 1984; Persistence d’une idée: Moscou-Troisième Rome du Temps des Troubles à l’age de Pierre le Grand // Filologia e letteratura nei paesi slavi. Studi in onore di Sante Graciotti. Roma, 1990; La Piccola Russia, il Grande Fratello e il Santo Padre // Ricerche Slavistiche. 1991–92. Т. 38; «Русское» настоящее и прошедшее в творчестве Иннокентия Гизеля // Mediaevalia Ucrainica. 1992. Т. 1 (першодрук італ. мовою – у ж. «Ricerche Slavistiche», 1990, т. 37); Les Trois Romes vues par l’Ukraine, Images et points de repère (XV–XVIIe siècles) // Roma fuori Roma: Istituzioni e immagini. Roma, 1993; Cattolici e Ortodossi in Ucraina, ovvero Dove i dissidenti sono la maggioranza // Letterature di Frontiera. 1993. Вип. 3, № 1; Una minoranza a vocazione ecumenica: la Chiesa uniate ucraina dopo l’indipendenza // Там само. 1995. Вип. 5, № 2; Marx e Engels, la Polonia ed il problema dei confini dell’Europa // La nascita dell’Europa. Per una storia delle idee fra Italia e Polonia. Firenze, 1995; Acculturazione, spirito missionario e Propaganda nell’Ucraina del Seicento // Україна ХVІІ ст. між Заходом та Сходом Європи. К., 1996; Un Congresso fantasma? // Che cos’è Ucraina? Що таке Україна? Padova, 1996; 1998 (співавт.); Intreccio di culture e religioni in Ucraina // A 10 anni da Chernobyl’. Venezia, 1997 (співавт.); Chlib ta nezaležnist’. Note extravaganti in luogo di postfazione // L’Ucraina del XX secolo. Padova, 1998 (співавт.); Il nome della cosa: Русь-Україна і околиці // Prosphonema. Істор. та філол. розвідки, присвяч. 60-річчю акад. Я. Ісаєвича. Л., 1998 (першодрук італ. мовою – у ж. «Letterature di Frontiera», 1992, вип. 2); Note a margine di una possibile periodizzazione della storia delle terre dell’attuale Ucraina // Le letterature dei paesi slavi: Storia e problemi di periodizzazione. Milano, 1999; Da Kiev a Mosca, Unioni e disunioni ecclesiastiche // Cristiani d’Oriente. Milano, 1999 (співавт.); Нотатки на полях можливої періодизації історії земель сучасної України // ІV Міжнар. конгрес україністів. Історія. Ч. 1, О.; К.; Л., 1999; Itinéraires de l’Union: De Ruthénie en Transylvanie // La romanità orientale e l’Italia. Bucarest, 2000 (співавт.); Documenti riguardanti le terre dell’attuale Ucraina nella Biblioteca del Museo Correr di Venezia // L’Ucraina del XVIII secolo: crocevia di culture. Padova, 2000 (співавт.); Il Festino d’Europa ed altre Pasquinate // Miti antichi e moderni tra Italia ed Ucraina. Padova, 2000 (співавт.); Dodici riflessioni in libertà intorno alla «civiltà letteraria ucraina» // Studi e scritti in memoria di Marzio Marzaduri. Padova, 2002 (співавт.); Respublica versus Imperium, Morte di due Repubbliche (Manoscritti riguardanti la Polonia nella Biblioteca del Museo Correr di Venezia) // Polonia 1795, Venezia 1797, Morte ed eredità di due Repubbliche. Warszawa, 2002 (співавт.); Entre esprit de croisade et vision géopolitique // Une lettre de Minuccio Minucci sur les Tatares // Eurasian Studies. 2003. 2 (співавт.); L’Ucraina e gli Ucraini: dal passato al futuro // Studi Slavistici. 2004. 1; Documenti riguardanti l’olim Impero russo nella Biblioteca del Museo Correr di Venezia // Archivio italo-russo. Salerno, 2005. 4 (співавт.); Drevnerusskaja literatura i nacional-filologija Rossii i Ukrainy // Literatura rusa medieval, Perspectivas actuales. Granada, 2007 (співавт.).

О. Є.-Я. Пахльовська

Стаття оновлена: 2007