Джонуа Олексій Нестерович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Джонуа Олексій Нестерович

ДЖОНУА́ Олексій Нестерович (Џьонуа Алықьса Несторҽиҧа; 07. 05. 1920, с. Члоу, нині АР Абхазія, Грузія – 27. 02. 1989, м. Сухумі, АР Абхазія) – абхазький письменник, перекладач. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Сухум. пед. ін-т (1947). Працював гол. ред. літ. ж. «Алашара» («Світло», від 1956), був міністром освіти Абхазії, нач. Архів. упр. при РМ Абхаз. РСР. Автор зб. віршів «Ашыыжьтəи ашəахəақəа» («Ранкові промені», 1949), «Аҧсадгьыл ахьʒала» («Ім’ям Батьківщини», 1953), «Аҭоуба» («Клятва», 1956), «Ашьха рҩаш» («Гірський потік», 1958), «Уаҵəтəи амш» («Для завтрашнього дня», 1967), «Ааҧынтəи ацəқəырҧақəа» («Прибій весни», 1984). За поему «Ашьеи абзиабареи» («Кров і любов», в однойм. зб., 1982) відзнач. Держ. премією Абхаз. АРСР ім. Д. Ґуліа (1984). У травні 1942 під час боїв побл. Харкова був поранений, потрапив у полон. Утік, діяв у складі загону «За Батьківщину!» 2-ї Укр. партизан. бригади, що дислокувався в Шабельнян. лісі на Вінниччині. Події тих років відображені у багатьох творах Дж., зокрема у вірші «Украинатəи ашəҭҽҵла» («Українське квітуче дерево», 1948; укр. перекл. С. Тельнюка), повісті «Апартизанцəа рхəышҭаараҿы» («Біля партизанського вогнища», 1961). Тоді ж Дж. познайомився з укр. літ-рою, згодом переклав вірші «Каменярі» І. Франка (1956), «Думка» («Вітре буйний, вітре буйний!..») Т. Шевченка (1966), «На березі Дніпра» П. Тичини (1972; усі опубл. у ж. «Алашара») та ін. 9 березня 1964 в Сухумі до 150-річчя від дня народж. Т. Шевченка виступив із доповіддю про життя та творчість поета. Брав участь у Тижні абхаз. літ-ри на Одещині 1972. Окремі твори Дж. укр. мовою переклали також К. Журба, П. Ребро, Є. Іщенко, П. Сліпчук.

Літ.: Іщенко Є. Непорушна дружба // Райдужними мостами: Укр.-груз. літ. зв’язки. К., 1968.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2007