Крейн Селім Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крейн Селім Григорович

КРЕЙН Селім Григорович (02(15). 07. 1917, Київ – 16. 08. 1999, м. Воронеж, РФ) – математик. Брат М. Крейна. Канд. фіз.-мат. (1942), д-р тех. (1950) н., проф. (1955). Держ. премія України в галузі н. і т. (1998). Закін. Київ. ун-т (1940). Учень М. Боголюбова. Працював у Ін-ті математики АН УРСР (Київ, 1941–51): від 1950 – зав. відділу обчислюв. математики; одночасно 1946–51 викладав на каф. матем. аналізу Київ. ун-ту; 1952–54 – проф. каф. математи­ки Криворіз. гірн.-рудного ін-ту (Дніпроп. обл.); 1954–86 – у Во­­ронез. лісотех. ін-ті: зав. каф. математики і теор. механіки (1958–64, 1972–86); водночас від 1964 – у Воронез. ун-ті: зав. каф. рівнянь із частин. похідними та теорії ймовірностей, від 1972 – проф. цієї ж каф.

Ініціатор створення НДІ математики при Воронез. ун-ті, спільно з М. Красносельським – засн. всесвітньо відомої воронез. ма­тем. школи (1986). Президент Воронез. матем. т-ва (1991–99). Наук. дослідж. присвяч. питанням теорії функцій, диференціал. рівнянь, функціон. аналізу, теорії операторів, приклад. математики. Один із перших застосував методи функціон. аналізу до задач гідродинаміки та от­ри­мав фундам. результати про коливання в’язкої нестисливої рідини. Спільно з Б. Коренблюмом знайшов новий підхід до теорії сингуляр. інтегралів; з Ю. Березанським ввів і дослідив важл. клас банах. алгебр – гіперкомплексні системи з континуал. базисом. Один із перших почав досліджувати подвійні опе­­раторні інтеграли, пов’яз. з похідною по параметру функцій ер­­мітових операторів; створив су­­часну теорію інтерполяції ліній. операторів, розробив метод шкал банах. просторів і застосував йо­го не лише в теорії операторів, а й у функціон. аналізі й теорії гранич. задач для диференціал. рівнянь із частин. похідними; розвинув теорію диференціал. рівнянь з необмеж. операторами в банах. просторах, дослідив питання про коректну розв’я­зність та аналітичність розв’я­зків абстракт. задачі Коші, вказав класи коректності для некорект. задач, удосконалив метод дробових степенів операторів, побудував теорію гранич. задач для рівнянь другого порядку.

Пр.: Sur l’espace des functions conti­nues définies sur un bicompact de Haus­dorff et ses sousespaces semi-ordonnés // Матем. сб. 1943. Вып. 13 (спів­авт.); Про позитивні цілком неперервні оператори // Зб. пр. Ін-ту математики АН УРСР. 1946. Вип. 9 (спів­авт.); Об одном дока­зательстве теоремы о категории проективного пространства // УМЖ. 1949. № 2 (cпівавт.); О дифференциальных уравнениях в гильбертовом простран­стве // Там само. 1950. Т. 2, № 4 (спів­авт.); Деякі властивості операторів, що залежать від параметра // Доп. АН УРСР. 1950. № 6 (спів­авт.); Линейные диф­фе­ренциальные уравнения в банаховом пространстве. Москва, 1967 (англ. перекл. – 1971; япон. – 1972); Линейные уравнения в банаховом пространстве. Москва, 1971; Интерполяция линей­ных операторов. Москва, 1978 (спів­авт.); Операторные методы в линейной гидродинамике. Москва, 1989 (спів­авт.).

Літ.: Воспоминания о Крейне: Сб. 2002; Крейн С. Г. Воспоминания: Сб. ст. 2008 (обидва – Воронеж).

Ю. М. Березанський

Стаття оновлена: 2014