КРЕЙН Селім Григорович (02(15). 07. 1917, Київ — 16. 08. 1999, м. Воронеж, РФ) — математик. Брат М. Крейна. Кандидат фізико-математичних (1942), доктор технічних (1950) наук, професор (1955). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закінчив Київський університет (1940). Учень М. Боголюбова. Працював у Ін­ституті математики Академії наук УРСР (Київ, 1941–51): від 1950 — завідувач від­ділу обчислювальної математики; одночасно 1946–51 викладав на кафедрі математичного аналізу Київського університету; 1952–54 — професор кафедри математики Криворізького гірничо-рудного ін­ституту (Дні­пропетровська обл.); 1954–86 — у Воронезькому лісотехнічному ін­ституті: завідувач кафедри математики і теоретичної механіки (1958–64, 1972–86); водночас від 1964 — у Воронезькому університеті: завідувач кафедри рівнянь із частин­ними похідними та теорії ймовірностей, від 1972 — професор цієї ж кафедри

Ініціатор створе­н­ня НДІ математики при Воронезькому університеті, спільно з М. Красносельським — засновник всесвітньо ві­домої воронезької математичної школи (1986). Президент Воронезького математичного товариства (1991–99). Наукові дослідже­н­ня присвячені пита­н­ням теорії функцій, диференціальних рівнянь, функціонального аналізу, теорії операторів, прикладної математики. Один із перших за­стосував методи функціонального аналізу до задач гідродинаміки та отримав фундаментальні результати про колива­н­ня вʼязкої не­стисливої рідини. Спільно з Б. Коренблюмом зна­йшов новий під­хід до теорії сингулярних інтегралів; з Ю. Березанським ввів і дослідив важливий клас банахових алгебр — гіперкомплексні системи з континуальним базисом. Один із перших почав досліджувати по­двійні операторні інтеграли, повʼязані з похідною по параметру функцій ермітових операторів; створив сучасну теорію інтерполяції лінійних операторів, роз­робив метод шкал банахових просторів і за­стосував його не лише в теорії операторів, а й у функціональному аналізі й теорії граничних задач для диференціальних рівнянь із частин­ними похідними; роз­винув теорію диференціальних рівнянь з необмеженими операторами в банахових просторах, дослідив пита­н­ня про коректну роз­вʼязність та аналітичність роз­вʼязків абстрактної задачі Коші, вказав класи коректності для некоректних задач, удосконалив метод дробових степенів операторів, побудував теорію граничних задач для рівнянь другого порядку.