Джулинські - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Джулинські

ДЖУЛИ́НСЬКІ – родина скульпторів. Теофіл (13. 06. 1850, с. Лапшин, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – після 1914). Брат Л. Джулинського. Закін. Львів. тех. академію (1870). Від 1877 – інж. буд. департаменту Львів. міськради. Від 1891 – чл. правління Ставропігій. ін-ту у Львові. 1906 відкрив власну скульптурну майстерню на вул. Францисканська (нині В. Короленка) у Львові, залучив до співпраці дочку Олександру (? – ?), яка навч. живопису у приват. ательє у Флоренції. 1906–13 вони виконали серію скульптур «Населення Галичини» – понад 200 гіпс. і теракотових поліхром. статуеток (вис. 15–20 см), що представляли нар. (селян. й міщан.) типажі тодіш. Галичини (Зх. України та Пд.-Сх. Польщі) у характер. одязі. Глиняні моделі тиражували й випалювали на Львів. ф-ці худож. майоліки І. Левинського, фарбували гуашшю, часом під прозору поливу. Інша скульптурна серія (бл. 20 гіпс. і теракотових рельєфів) – композиції переважно на теми укр. нар. побуту («Зустріч гуцулів», «Селяни та євреї», «Лірник і селянин», «Обід селянина», «Косар», «Сліпі»). Автори прагнули реалістично передати особливості обличчя і фігури, деталі одягу, фактурність матеріалів. Консультації з питань етногр. деталей надавав В. Шухевич. Виконання скульптур припинили у липні 1913 у зв’язку з переїздом Дж. до м. Мушин біля Криниці (нині Польща). Твори зберігаються у МЕХП.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2007