Дзвоник Данило - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзвоник Данило

ДЗВО́НИК Данило (24. 12. 1923, с. Майдан, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 24. 04. 1981, Брюссель) – церковний і громадський діяч. Закін. Львів. малу духовну семінарію, студіював богослов’я в м. Єленя Ґура (Польща), Кулемборґ (Нідерланди) та Фрібурґ (Швейцарія). Ієрейські свячення прийняв 1951 від єпископа І. Бучка, служив душпастирем у Швейцарії. 1953–57 – дир. Укр. студент. дому в м. Левен (Бельгія), духівник т-ва «Обнова» та Спілки укр. молоді. 1957–60 – духівник сестер-бенедиктинок у м. Шотен (Бельгія), допомагав нідерланд. сестрі Урсулі у написанні книги про Андрея Шептицького «De Reus op de St. Joris Berg» («Великан на Святоюрській Горі», 1959). У 1960–81 – душпастир укр. парафій у Брюсселі, Левені та Шарлеруа. Від 1971 – також дир. Укр. студент. дому, адміністратор дому у Левені. 1969–80 – ред. ж. «Голос Христа Чоловіколюбця», адміністратор т-ва «Апостол. візитатура», духівник Союзу укр. робітників Бельгії. Сприяв спорудженню іконостасів в укр. церквах Брюсселя та в каплиці дому Апостол. візитатури в Левені. 1975 – ген. вікарій Апостол. візитатури Бенілюксу і країн Скандинавії. 1978 номінов. папським шамбеляном, 1979 – митратом.

о. А. Баб’як

Стаття оновлена: 2007