Дзеверін Ігор Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзеверін Ігор Олександрович

ДЗЕВЕ́РІН Ігор Олександрович (05. 11. 1929, с. Драбів, нині смт Чер- кас. обл. – 12. 02. 2001, Київ) – літературознавець. Акад. НАНУ (1988). Чл. СПУ (1961). Премія ім. О. Білецького в галузі літ.-худож. критики. Закін. Львів. ун-т (1952). Працював в Ін-ті літ-ри АНУ (Київ, 1955–91): від 1966 – зав. відділу, водночас від 1978 – дир. Ін-ту. Очолював ред. ж. «РЛ» (1962–73, 1980–89). Наук. дослідж. присвяч. творчості укр. письменників, зокрема В. Винниченка, О. Гончара; літ. поглядам рос. критиків 19 ст. та естетиці В. Леніна («Естетика ленінізму і питання літератури», К., 1967); питанням теорії літ.-худож. критики. Голова редколегії та один із авторів «Історії української літератури» (у 2-х т., К., 1987–88), відп. ред. УЛЕ (1988–95). Автор кн. «Остап Вишня: Нарис» (1957), «Проблема сатири в революційно-демократичній естетиці» (1962; обидві – Київ) та ін. Як чл. редколегії Зібр. творів І. Франка у 50-ти т. (К., 1976–86) та відп. ред. т. 37 (літ.-крит. праці письменника) відзнач. Держ. премією України ім. Т. Шевченка (1988).

Г. М. Сивокінь

Стаття оновлена: 2007