КРАВЕ́ЦЬ-КРА́ВЧЕНКО Андрiй Семенович (13. 12. 1925, м. Фастiв, нині Київ. обл. — 19. 10. 1943, там само) — поет. Член ОУН (1942). Працював секретарем на бiржі праці. Друкував листівки із закликом до молоді ухилятися від примусового вивезе­н­ня у Німеч­чину. Першi вірші — антибiльшовицького спря­­мува­н­ня, громадянського звуча­н­ня — ви­­рiзнялися зрiлим сприйня­т­тям iсторiї, ро­зумi­н­ням неминучості само­стійної Української Держави (пое­ма «Україна», 1942). Пiд час німецької окупацiї у поезiях К.-К. до­мi­нували патріотичні мотиви, ви­ко­­рис­танi у листiвках, спрямовані про­ти фашистів. На початку 1990-х років його твори друкували у журналі «Ук­­ра­­їна», «Поклик сумлі­н­ня», «Зона», збірнику «Пов­станська ліра» (Львів, 1992). У колективному збірнику «Тризуб: Поезія» (Київ, 1997) найповніше пред­­­ставлено творчість К.-К.