Дзеніс Освальд Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзеніс Освальд Петрович

ДЗЕ́НІС Освальд Петрович (27. 06. 1896, Риґа – 10. 03. 1937, Москва) – партійний діяч, правознавець. Д-р юрид. н. (1934), чл.-кор. ВУАН (1934). Чл. РСДРП(б) від 1915. У 1918–20 – на нелегал. парт. роботі у Латвії, комісар 1-ї, 5-ї, 8-ї, 11-ї дивізій Червоної армії, 1920 – в. о. чл. реввійськради 15-ї армії. У листопаді 1920 – червні 1923 – нач. інформ.-статист. відділу Розвідувал. упр. штабу Червоної армії. Від серед. 1923 – на нелегал. роботі у Латвії, де був заарешт. і засудж. до 5-ти р. каторги. 1926 обміняний рад. спецслужбами на латис. політв’язня і вивезений до СРСР. Навч. на юрид. ф-ті Моск. ун-ту, правовому відділ. Ін-ту червоної професури у Москві (1927–30). Від весни 1934 працював в УСРР: від 1935 – президент Всеукр. асоц. марксист.-ленін. ін-тів; відп. ред. ж. «Під марксо-ленінським прапором»; зав. каф. рад. буд-ва Ін-ту червоної професури у Києві. Чл. ЦВК УСРР 13-го скликання (від січня 1935). Автор низки наук.-популяр. і пропагандист. брошур та статей з питань парт.-рад. буд-ва й на міжнар. теми, зокрема «Фашизм у Латвії», «Німецький фашизм: Про соціальну природу і масовий базис гітлерівської партії» (обидві – 1933), «Завдання зміцнення диктатури пролетаріату в другій п’ятирічці» (1934), «Італо-абіссінська війна» (1935). У листопаді 1936 заарешт., за звинуваченням у приналежності до право-лівац. контррев. орг-ції в УСРР засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1955.

Літ.: Академічна юридична думка. К., 1998.

О. С. Рубльов

Стаття оновлена: 2007