Дзержинський - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзержинський

ДЗЕРЖИ́НСЬКИЙ (до 1926 – Любимівка, 1926–57 – Дзержинський Рудник) – селище міського типу Луганської області, підпорядковане Ровеньківській міськраді. Знаходиться на р. Ровеньок (притока Нагольної, бас. Міусу), за 67 км від обл. центру та за 7 км від залізнич. ст. Ровеньки. Пл. 11,1 км2. Насел. 8718 осіб (2001, складає 88,7 % до 1989): українців – 55 %, росіян – 44 %, проживають також татари, болгари, білоруси, поляки, цигани. Історія с-ща нерозривно пов’язана з розвитком вугіл. пром-сті. На поч. 20 ст. в околицях сучас. Дз. підприємці Любимов, Алмазов і Михайлов відкрили перші рудники, згодом організовано рудоуправління, назване на честь Любимова. Таку ж назву отримало й поселення, яке тут утворилось (нині носить ім’я рад. та парт. діяча Ф. Дзержинського). У ході воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Мешканці зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти завдали знач. збитків вугіл. шахтам, низку місц. жит. закатували. Від 1989 – смт. Нині у Дз. працюють вугіл. шахта ім. Ф. Дзержинського, упр. «Ровенькивантажтранс», понад 40 дріб. приват. підпр-в. Є 2 заг.-осв. школи, 2 дошкіл. заклади освіти, гірн. ліцей, Будинок культури, ДЮСШ, школа мист-в; поліклініка, міська лікарня (дит. і неврол. відділ.), кістково-туберкульоз. санаторій, станція швидкої допомоги; відділ. ощад. банку. Функціонують самодіял. вокал. колектив «Любимівські дівчата», вокал. самодіял. дит. колектив «Веселка», самодіял. танц. колектив. Реліг. громади: УПЦ МП, свідків Єгови, мусульман. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, Ф. Дзержинському (скульптор С. Пирогов). Серед видат. уродженців – Герой Рад. Союзу В. Ярцев.

О. Л. Перець, В. Г. Лисенко

Стаття оновлена: 2007