Дзержинський Владислав Едмундович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзержинський Владислав Едмундович

ДЗЕРЖИ́НСЬКИЙ Владислав Едмундович (01. 03. 1881, маєток Дзержиново Ошмян. пов. Вілен. губ., нині Мінська обл. – 22. 03. 1942, м. Зґеж, Польща) – лікар-невропатолог. Брат Ф. Дзержинського. Д-р медицини (1910), проф. (1919). Закін. Моск. ун-т (1905). Працював у ньому в клініці нерв. хвороб проф. В. Рота. 1913–19 – у Харків. ун-ті. 1919 – засн., 1919–22 – зав. каф. нерв. хвороб, 1920–22 – проректор Катериносл. мед. академії (нині Дніпропетровськ). Від 1922 – на військ.-мед. службі у Польщі, зокрема очолював неврол. відділ. шпиталів у Кракові, 1930–33 – у Лодзі. Описав уроджену деформацію черепа, перебіг епідем. енцефаліту – т. зв. нейротроп. кокцемії (хвороба Економо–Дзержинського).

Пр.: Развитие надпочечных желез, их гистогенез, онтогенез и филогенез. Москва, 1910; Клинические наблюдения в области невропатологии. К учению о хореях, полиомиелитах и полиоэнцефалитах. Вып. 1. Москва, 1912; Преждевременные сращения черепных швов. (Synostosis suturarum praematura). Х., 1914; Краткий учебник нервных болезней. Екатеринослав, 1921 (2-е вид. – Нервные болезни: Краткий учеб. Москва. 1922); Podręcznik chorób nerwowych. Lwów; Warszawa. Część 1. 1925; część 2. 1927.

Літ.: M. Radomska. Udział Władysława Dzierżyńskiego w rozwoju neurologii polskiej // Archiwum Historii Medycyny. 1970. Т. 33, № 3/4.

К. К. Васильєв, В. І. Чепель

Стаття оновлена: 2007