Дзиґар Олександр Артамонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзиґар Олександр Артамонович

ДЗИ́ҐАР Олександр Артамонович (26. 08. 1916, м. Харбін, нині Китай – Москва) – скрипаль, музично-громадський діяч. Лауреат 2-х Всеманьчжур. муз.-вокал. конкурсів. Закін. Вищу муз. школу в Харбіні (1936; кл. У. Ґольдштейна). Працював 1932–37 скрипалем в оркестрах Харбіна. 1937–43 – соліст ансамблю «Ямато-отель» (м. Мукден, нині Шеньян, Китай). 1943–45 – соліст і концертмейстер Харбін. симф. оркестру. Гастролював у Китаї та Японії. Здійснив грамзаписи на фірмі «Віктор у Синьцзині». У репертуарі Д. – практично всі твори скрипк. літ-ри. Актив. учасник укр. культур. життя, популяризатор укр. муз. культури. Від 1932 – чл., 1935–36 – секр. Союзу укр. молоді в Харбіні, 1936–38 – голова Укр. Далекосхід. Січі. 1936 обраний чл. контрол. комісії, 1944–45 – чл. Ради старшин та правління Укр. нац. колонії у Харбіні. 31 серпня 1945 заарешт. рад. спецслужбами і вивезений до СРСР, 16 серпня 1946 засудж. за членство в укр. орг-ціях. До 1953 перебував в ув’язненні, до 1956 – на засланні. Відтоді до серед. 1970-х рр. – у Магадані (Хабаров. край, РФ): соліст, концертмейстер, диригент, худож. кер. Муз.-драм. театру, диригент аматор. театру (1968 поставив оперу «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), викл. муз. школи та уч-ща. Від 1976 – у Москві, де на поч. 1990-х рр. брав участь в укр. культур. житті.

Літ.: Чорномаз В. Доля харбінського українця // Самост. Україна. 2000. Ч. 1; Попок А. Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході ХХ ст. // Визв. шлях. 2001. Кн. 7.

В. А. Чорномаз

Стаття оновлена: 2007