Дзугаєв Георгій Хасакойович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзугаєв Георгій Хасакойович

ДЗУГА́ЄВ Георгій Хасакойович (15(28). 03. 1911, с. Дзугатикау, нині Пд. Осетія, Грузія – 10. 04. 1985, м. Цхінвалі, Пд. Осетія) – осетинський письменник, перекладач. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Пд.-Осетин. пед. ін-т (1937). Автор поет. зб. «Хуры тын» («Промінь сонця», 1938), «Æхсаргард» («Меч», 1941), «Уарзондзинад» («Любов», 1956), «Стъалытæ» («Зорі», 1986), повістей «Комы нарæджы» («В міжгір’ї», 1957), «Мæйрухс æхсæв» («Місячна ніч», 1967), романів «Карды комыл» («На лезі ножа», 1964), «Зæрин суадон» («Золоте джерело», 1974), п’єс «Арсы уазæг» («Гість ведмедя», 1977), «Хуры фырттæ» («Діти сонця», 1980) та ін. Багато віршів Дз. покладено на музику. Переклав окремі твори О. Пушкіна, М. Ісаковського, М. Тихонова, Н. Бараташвілі і Р. Гамзатова, а також поему «Катерина», вірш «Н. Костомарову», «Автобіографію» Т. Шевченка, низку віршів І. Франка («Гімн»), Лесі Українки, В. Сосюри, п’єсу В. Минка «Не називаючи прізвищ». Окремі твори Дз. переклали Л. Куличенко і В. Колар (опубл. у зб. «Високий обрій», О., 1974).

Літ.: Дзуццев Х. Георгий Дзугаев // Очерк истории осетин. сов. лит-ры. Орджоникидзе, 1967.

І. А. Луценко

Стаття оновлена: 2007