Дзюба Віктор Іларіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзюба Віктор Іларіонович

ДЗЮ́БА Віктор Іларіонович (04. 09. 1936, х. Веселі Гори, нині село Кролевец. р-ну Сум. обл. – 06. 12. 2004, Одеса) – поет і лікар. Чл. НСПУ (1990). Обл. літ. премія ім. С. Олійника (2000). Полковник мед. служби. Закін. Харків. мед. стоматол. ін-т (1959), Військ.-мед. академію у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1971). Працював військ. лікарем, від 1987 – хірургом Центр. військ. клін. шпиталю в Одесі. Співзасн. і літ. ред. ж. «Вісник стоматології» (від 1994). Автор низки наук. праць з медицини. Як поет дебютував у ж. «За Отечество» (1962, 8 марта). Писав укр. та рос. мовами. Ліриці Дз. притаманна простота висловлювання поет. думки, вміле поєднання худож. засобів із композиц. елементами твору. Низку віршів Дз. покладено на музику. Автор літ. пародій, епіграм. Переклав рос. мовою окремі поезії Л. Костенко, С. Йовенко, Г. Світличної, В. Коротича та ін.

Тв.: Излучины. Новосибирск, 1978; Зеленый взрыв. Новосибирск, 1983 (співавт.); Веселые Горы. Новосибирск, 1986; Сентябрьская тетрадь. О., 1992; Приветъ изъ Одессы. О., 1994; И смех, и слезы, и любовь. О., 1995; Веселі Гори. О., 1996; Лунный штурман: Поэма-хроника. О., 1997; П., 2000; Пародійна суміш. О., 1998; Штрихи к портретам. О., 2000.

Літ.: Гаранін В. Віктор Дзюба: Життя і творчість. 2002; Віктор Іларіонович Дзюба: Біобібліогр. покажч. 2003 (обидві – Одеса).

В. М. Гаранін

Стаття оновлена: 2007