Дзюба Тетяна Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзюба Тетяна Анатоліївна

ДЗЮ́БА Тетяна Анатоліївна (19. 07. 1966, с. Брусниця Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – письменниця, літературознавець, журналістка. Дружина С. Дзюби. Чл. НСПУ (2002). Канд. філол. н. (1999). Літ. премії ім. М. Коцюбинського (2001), Б. Нечерди (2001), Д. Нитченка (2002), І. Кошелівця (2003), Г. Сковороди (2005). Закін. Київ. ун-т (1988). Працювала зав. відділу г. «Гарт» (Чернігів, 1989–95); ст. викл. каф. слов’ян. філології Київ. славіст. ун-ту (1998–99); доц. Черніг. пед. ун-ту (2000–03). Від 2003 – власкор г. «Молодь України». Авторка літературознав. розвідок, присвяч. творчості П. Куліша, М. Гоголя, М. Коцюбинського, Й. Рота, Т. Осьмачки, П. Вольвача, Б. Щавурського, Ю. Бедрика, М. Матіос, О. Степаненко, А. Дністрового. Видала зб. віршів «Акомодація до часу» (К., 2000). Для поезії Дз. характерні філософічність, притчевість, часопросторова панорамність малюнка, культурол. насиченість, поет. стриманість та емоц.-експресивна виваженість тексту, метафоричність. Співупорядниця та авторка післямов до антологій поезії «Пастухи квітів» (1999), «Станція Чернігів» (2002), «Під небом Полісся» (2003; усі – Чернігів).

Літ.: Слапчук В. Прихована музика слова // ЛУ. 2001, 26 квіт.; Баран Є. Море хвилюється... // Березіль. 2001. № 11–12; Мартинюк М. Через терни до... джерел, або Акомодація до Вічності // Філол. студії. 2002. № 1.

М. І. Мартинюк

Стаття оновлена: 2007