Дзюбенко Володимир Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзюбенко Володимир Степанович

ДЗЮБЕ́НКО Володимир Степанович (11. 10. 1942, смт Червоноармійськ Житомир. обл.) – живописець, майстер художнього тексти-лю. Всеукр. премія ім. І. Огієнка (1997). Чл. НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1974; викл. Б. Косарев, Д. Овчаренко, О. Хмельницький). На твор. роботі. Створює живописні полотна, гобелени. Учасник всеукр. і міжнар. мист. виставок від 1994. Персон. – у Житомирі (1988, 1997, 1999, 2003–05), Харкові (1992, 1998, 2001), Києві (1999, 2003), Львові та Рівному (1999). Для робіт Дз. характерна гармонія. Творчість обмежується однією емоц.-психол. гамою. Заглибленість у первинне світосприйняття, історію, релігію допомогла витворити стиль, названий Дз. «сільс. романтизмом». Створює роботи, органічно поєднуючи поетично переосмислену побут. тему з високим біблійно-євангел. сюжетом, використовуючи нар.-міфол. уявлення. Продовжуючи традицію укр. іконопису, наближує пейзажне середовище апостолів, євангелістів, Господа, Діви Марії до природи рідного краю, а їхній типаж – до селянського. Роботи зберігаються у Харків., Кмитів. (Житомир. обл.) ХМ, Житомир. краєзнав. музеї, Харків. літ. музеї.

Тв.: «Ой летіла горлиця» (1987, 1991), «Тепло рідної хати» (1989), «Чорнобривці» (1990), «Вечірня молитва» (1992), «Проповідь» (1993), «Ой зелене жито, зелене», «Чумацька доля», «Благовіщення», «Повернення блудного сина», «Ходіння по водах», «Біла мальва», «Жінка з півником» (усі – 1994), «Батькові коні», «Чистий четвер» (обидва – 1995), «За літом услід», «Трійця» (обидва – 1996), «Погляд у вічність», «Дари волхвів» (обидва – 1997), «На Спаса», «Ода селу», «Коренеруби» (усі – 1998), «Двоє», «Копачі картоплі», «Мамині мрії» (усі – 1999), «Стрітення», «Втеча» (обидва – 2000), «Під св. Покровою», «Батьківський поріг», «Цілунок Юди» (усі – 2001), «Мовчазна розмова», «За хутором сонце сідає» (обидва – 2002), «Чекання наших матерів», «Сільська ідилія» (обидва – 2003), «Св. Миколай», «Щедра осінь на груші» (обидва – 2004), «Півники», «Сім’я кульбаби», «Минули обжинки» (усі – 2005); цикли – «Старці», «Спогади про дитинство» (1991–92).

Літ.: Різниченко О. Зелений дивосвіт Володимира Дзюбенка // ОМ. 1995. № 1; Денисенко О. Сільський романтик мегаполісу Харків // Україна. 1995. № 13; Туск. Володимир Дзюбенко. Малярство, гобелен: Буклет. Х., 2001; Баранов В. На рівні вічних партитур // Київ. 2004. № 10.

О. Й. Денисенко

Стаття оновлена: 2007