Дзядик Владислав Кирилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзядик Владислав Кирилович

ДЗЯ́ДИК Владислав Кирилович (18. 02. 1919, с. Сахновщина, нині смт Харків. обл. – 26. 10. 1998, Київ) – математик. Д-р фіз.-мат. н. (1961), проф. (1965), чл.-кор. НАНУ (1969). Засл. діяч н. УРСР (1991). Премія ім. М. Крилова АН УРСР (1991). Закін. Дніпроп. ун-т (1951). Учителював. 1953–60 – у Луцькому пед. ін-ті: зав. каф. математики. Від 1960 – в Ін-ті математики НАНУ (Київ): 1963–90 – зав. відділу теорії функцій. Одночасно 1961–67 – зав. каф. матем. аналізу, від 1967 – проф. Київ. ун-ту. Зробив вагомий внесок у конструктивну теорію функцій. Розробляв теорію наближення функцій дійсної і комплекс. змінних; методи підсумовування рядів Фур’є та методи наближеного розв’язування диференціал. та інтеграл. рівнянь. Досліджував зображення аналіт. функцій рядами експонент. За допомогою методу момент. представлень будував рац. апроксимації конкретних функцій.

Пр.: Введение в теорию равномерного приближения функций полиномами. Москва, 1977; Аппроксимационные методы решения дифференциальных и интегральных уравнений. К., 1988 (англ. перекл. – Utrecht; Tokyo, 1995); Математический анализ. Т. 1. К., 1995.

Літ.: К 70-летию со дня рождения члена-корреспондента АН УССР В. К. Дзядыка // УМЖ. 1989. Т. 41, № 4.

М. Л. Горбачук

Стаття оновлена: 2007