Дзядик Михайло Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дзядик Михайло Йосипович

ДЗЯ́ДИК Михайло Йосипович (11. 03. 1940, с. Тирява-Сільна Сяноц. пов., нині Польща) – живописець. Чоловік О. Охримик. Чл. НСХУ (1988). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1970; викл. К. Звіринський, В. Овсійчук). Працював монументалістом на Львів. худож.-вироб. комбінаті (1966–94); викл. живопису каф. оформлення та ілюстрації книги Укр. академії друкарства у Львові (1994–97). Відтоді – на твор. роботі. Осн. галузі – станк. та монум. живопис. Від серед. 1960-х рр. – учасник обл., респ., всесоюз. та міжнар. худож. виставок. Персон. – у Львові та Сяноку (обидві – 1990). У творчості уникав догматів соцреалізму. У станк. живопису переважають натюрморти, краєвиди, жін. портрети; колорит радісний, мазок пензля експресивний, широкий. У монум. творах панує виважена стилізація. Полотна зберігаються в Нац. музеї у Львові, Львів. галереї мист-в, МЕХП, Істор. музеї у Сяноку.

Тв.: монум. панно «Ліс» (1976, санаторій «Південний» м. Трускавець Львів. обл.); «Під Берестечком», «Бескид» (обидва – 1992), «Заздрість» (1996), «Застереження», «Перемишль» (обидва – 1997), «Натюрморт», «Демидівка» (обидва – 1998); композиція «Покрова» (13 фігур, 2001–02, Львів. жін. монастир).

Літ.: Майорчук М. Показывают художники Западных областей Украины // Декор. искусство СССР. Москва, 1981; Науменко В. Такий щедрий світ // Вільна Україна. Л., 1988, 18 лют.; Яців Р. Ностальгія за натхненням // Там само. 5 берез.

Г. Г. Стельмащук

Стаття оновлена: 2007