Дибан Євген Павлович

Визначення і загальна характеристика

ДИ́БАН Євген Па­влович (13. 12. 1925, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. — 31. 03. 1996, Київ) — фахівець у галузi теплофiзики і тепло­енергетики. Доктор технічних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Премія ім. Г. Проскури АН УРСР (1977). Закiн. Львiв. полiтех. ін­ститут (1949). Від­тоді працював у Ін­ституті тех. теплофізики НАНУ (Київ): від 1962 — зав. вiд­ділу тепло­провiдностi. Провiв фундаментал. дослiдж. конвектив. теплооб­мiну в ка­налах рiзної форми, у полi масових сил, при пiдвищеному рiвнi турбулентностi та струменевому охолоджен­нi поверхонь; роз­винув теорiю пере­носу теплоти й iмпульсу в турбулiзов. течiях; за­пропонував новий метод ви­значе­н­ня кон­стант напiвемпiрич. теорiї турбулентностi й на цiй базi заклав основи теорії тепл. захисту високотемператур. при­строїв, зокрема газових турбін. Під його керівництвом створ. системи охолодже­н­ня багатьох вiтчизн. газових турбiн, значна кiлькiсть яких випускається серiйно. Фундатор укр. наук. школи тепл. захисту високотемператур. машин.

Пр.: Воздушное охлаждение роторов газовых турбин. К., 1959; Воздушное охлаждение деталей газовых турбин. К., 1974 (спів­автор); Методы экспериментального определения тепловых и гидравлических характеристик систем воздушного охлаждения. Ленин­град, 1977 (спів­автор); Теплооб­мен при струйном обтекании тел. К., 1982 (спів­автор); Тепломас­сооб­мен и гидродинамика турбулизованых потоков. К., 1985 (спів­автор); Гидравлическое со­противление и локальный теплооб­мен при вдуве в канал системы импактных струй // ИФЖ. 1987. № 6; Газотурбин­ные и парогазовые установки для стационарной муниципальной электроэнергетики (обзор) // ПТ. 1994. Т. 16, № 1–3.

Літ.: Евгений Па­влович Дыбан: Биобиблиогр. указ. К., 1995.

Ю. П. Золотаренко

Завантажити статтю