Диверсифікація

ДИВЕРСИФІКА́ЦІЯ (від лат. diversus — різний, віддалений і ficatio — роблю) — створення багатопрофільного виробництва чи портфеля цінних паперів з метою зменшення ризиків і підвищення ефективності господарюючих суб’єктів. Д. виробництва — одночас. розвиток багатьох не пов’язаних один із одним видів виробництва, розширення асортименту виробів. Може бути на макро- (розвиток пріоритет. галузей нар. господарства за рахунок держ. інвестицій або стимулювання приват. капіталу з метою посилення нац. економіки) та мікро- (одночас. розвиток не пов’язаних між собою вироб-в у межах одного підприємства, фірми та ін.) рівнях. На мікрорівні виділяють горизонт. Д. — поповнення асортименту фірми новими виробами, що можуть викликати інтерес існуючої клієнтури; конгломератну — виробами, які не мають відношення до ниніш. товарів і ринків фірми; концентричну — виробами, які з тех. або маркетинг. точок зору схожі на існуючі товари фірми; багатогалуз. — намагання фірми (підприємства) розширити асортимент товарів для потенц. покупців та ін. Під впливом Д. бізнесу підприємства із вузькоспеціалізов. перетворюються у багатогалуз. комплекси (Д. прискорює поглинання раніше незалеж. компаній). Хоча у світ. практиці відомі приклади, коли компанії, сконцентров. на одному виді діяльності, досягли знач. успіхів протягом десятиліть без застосування Д. (це надає також певні організац. і управлін. переваги), останнім часом багато компаній у всьому світі використовують Д. у стратегії свого розвитку з метою уникнути повної фінанс. залежності від особливостей цикліч. розвитку однієї галузі. Якісно новим явищем в економіці розвинутих країн та країн, що розвиваються, є Д. експорту — розширення товар. номенклатури у зовн.-екон. зв’язках, пов’язане з удосконаленням структури експорту. Досить специфічне тлумачення має термін «Д.» стосовно фінанс. ринку, де його визначають як володіння багатьма ризиковими активами. Д. також є важливим принципом банків. менеджменту, оскільки робить стимули банку сумісними зі стимулами вкладників. Банк може диверсифікувати свій портфель позик, тим самим даючи зрозуміти, що зменшує влас. ризик. Д. майже завжди вигідна для інвестора, не схильного до ризику, — вона зменшує ризик доти, доки доходи на цінні папери не змінюються абсолютно узгоджено (що трапляється винятково рідко). Проте існують також вигоди від спеціалізації у наданні позик. Банки вимушені балансувати між вигодами і витратами, здійснюючи водночас Д. і спеціалізацію.

Завантажити статтю