Дивіденд

ДИВІДЕ́НД (від лат. dividendum — те, що потрібно роз­ділити) — частина чистого прибутку акціонерного чи іншого господарського товариства (під­приємства), роз­поділена між акціонерами (па­йовиками). Може бути у формі грошей, акцій (паїв) або ін. майна. Д. нараховують і сплачують з періодичністю, встановленою ріше­н­ням вищого органу упр. товариства — зборів акціонерів-засн. (як правило, щорічно) — у ви­знач. роз­мірі. Можливість отрима­н­ня Д. залежить від величини прибутку та від­повід. ріше­н­ня вищого органу упр. товариства. Нарахува­н­ня і сплата Д. є правом, а не обовʼязком під­приємства, тому в окремих випадках їх нарахува­н­ня не означає сплату, яка може бути від­строчена на узгоджений термін. Коло питань, повʼязаних із фіксацією роз­мірів, форм, особливостей нарахува­н­ня та сплати Д., ви­значає диві­дендна політика. Вона є частиною заг. екон. політики товариства, що полягає в оптимізації роз­поділу чистого прибутку між цілями його інвестува­н­ня (капіталізації) та спожива­н­ня (диві­денд. виплат). Диві­дендна політика від­ображає прагне­н­ня максималізації ринк. вартості під­приємства чи його акцій. Для АТ роз­мір Д., сплачуваного на одну акцію, ви­значає показник «Д. на акцію», роз­рахований шляхом діле­н­ня роз­поділ. прибутку, при­знач. для диві­денд. виплат, на кількість акцій, якими володіють акціонери у звіт. періоді. Показник «диві­дендне покри­т­тя» дає змогу встановити, у скільки разів прибуток під­приємства пере­вищує суму сплачених Д. Екс-диві­дендну дату, що фіксує строк призупине­н­ня нарахува­н­ня Д. перед проведе­н­ням річних зборів акціонерів, найчастіше встановлюють за 4 дні до реєстрац. дати пере­вірки списку наяв. акціонерів для нарахува­н­ня і сплати Д. На акції, при­дбані після оголоше­н­ня екс-диві­денд. дати, Д. за звіт. період господарюва­н­ня не нараховують. Диві­дендна рекламація можлива у випадку помилк. виплати Д., які після задоволе­н­ня вимоги їх поверне­н­ня пере­раховують дійс. адресату.

В. В. Корнєєв

Завантажити статтю