Дивіденд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дивіденд

ДИВІДЕ́НД (від лат. dividendum – те, що потрібно розділити) – частина чистого прибутку акціонерного чи іншого господарського товариства (підприємства), розподілена між акціонерами (пайовиками). Може бути у формі грошей, акцій (паїв) або ін. майна. Д. нараховують і сплачують з періодичністю, встановленою рішенням вищого органу упр. т-ва – зборів акціонерів-засн. (як правило, щорічно) – у визнач. розмірі. Можливість отримання Д. залежить від величини прибутку та відповід. рішення вищого органу упр. т-ва. Нарахування і сплата Д. є правом, а не обов’язком підпр-ва, тому в окремих випадках їх нарахування не означає сплату, яка може бути відстрочена на узгоджений термін. Коло питань, пов’язаних із фіксацією розмірів, форм, особливостей нарахування та сплати Д., визначає дивідендна політика. Вона є частиною заг. екон. політики т-ва, що полягає в оптимізації розподілу чистого прибутку між цілями його інвестування (капіталізації) та споживання (дивіденд. виплат). Дивідендна політика відображає прагнення максималізації ринк. вартості підпр-ва чи його акцій. Для АТ розмір Д., сплачуваного на одну акцію, визначає показник «Д. на акцію», розрахований шляхом ділення розподіл. прибутку, признач. для дивіденд. виплат, на кількість акцій, якими володіють акціонери у звіт. періоді. Показник «дивідендне покриття» дає змогу встановити, у скільки разів прибуток підпр-ва перевищує суму сплачених Д. Екс-дивідендну дату, що фіксує строк призупинення нарахування Д. перед проведенням річних зборів акціонерів, найчастіше встановлюють за 4 дні до реєстрац. дати перевірки списку наяв. акціонерів для нарахування і сплати Д. На акції, придбані після оголошення екс-дивіденд. дати, Д. за звіт. період господарювання не нараховують. Дивідендна рекламація можлива у випадку помилк. виплати Д., які після задоволення вимоги їх повернення перераховують дійс. адресату.

В. В. Корнєєв

Стаття оновлена: 2007