Дивізія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дивізія

ДИВІ́ЗІЯ (лат. divisio – поділ, розділення) – основне тактичне з’єднання збройних сил більшості країн. Існують практично у всіх видах ЗС, родах військ і спец. військах. Залежно від призначення, можуть вести бій у складі корпусу, армії, фронту, флоту й ін. формувань, а також самостійно. Д., як правило, складається із декількох полків або бригад, окремих дивізіонів, батальйонів, частин і підрозділів забезпечення, обслуговування та тилу. На флоті до їх складу можуть входити бригади чи дивізіони кораблів різних класів і призначення. Д. вперше з’явились у парус. флотах держав Європи в 17 ст. як складова частина ескадри кораблів. У армії Рос. імперії попередниками Д. стали 3 генеральства по 9 полків кожне, які утворив 1699 Петро І. Починаючи від 1-ї пол. 18 ст. Д. з’явились в арміях Франції, Австрії, Пруссії, а від 19 ст. стали складовою частиною більшості армій країн світу.

Перші укр. Д. створ. під час Визв. змагань 1917–21. Відомі Д. сердюків і сірожупанників та Запороз. Д. (сформована на основі Запороз. корпусу), організовані за гетьманування П. Скоропадського. У ході українізації Чорномор. флоту, що розпочалась 1917, створ. Д. міноносців у складі 27-ми кораблів. Під час 2-ї світ. війни діяла «Галичина» Дивізія. Поява нових видів ЗС, родів військ і розвиток військ. техніки обумовили створення нових типів Д. Залежно від приналежності до виду ЗС чи роду військ можуть бути такі типи Д.: у сухопут. військах – стрілец., мотострілец., піхотні, мотопіхотні, моторизов., механізов., кавалерій., повітряно-десантні (аеромобіл.), повітряно-штурмові, танк., бронетанк., артилер.; у ракет. військах – ракетні (озброєні стаціонар. чи пересув. установками для запуску); у ВПС – бомбардувал., винищувал., штурмові, змішані, військово-транспортні та ін. (до складу авіац. Д. можуть входити авіац. полки одного чи декількох родів авіації); у ВМФ – надвод. кораблів, мор. авіації, мор. піхоти; у внутр. військах – опертив. призначення, конвойні та ін. Також існують Д. ППО, у складі косміч. військ деяких держав (зокрема РФ) – косміч. оборони та контролю косміч. простору. Середньостатистична Д. має у своєму складі від 12-ти до 24-х тис. вояків; командує нею, як правило, генерал-майор.

П. Д. Біленчук

Стаття оновлена: 2007