Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах

«ДИВОСЛО́ВО: Українська мова й література в навчальних закладах» – щомісячний науково-методичний журнал. Засн. у березні 1951 як окремі двомісячники «Укр. мова в школі» та «Літ-ра в школі», після об’єднання 1963 – місячник «Укр. мова й літ-ра в школі», від 1994 – сучасна назва. Підпорядк. Мін-ву освіти і науки України. Наклад бл. 16 тис. прим. Признач. для вчителів укр. мови і літ-ри заг.-осв. шкіл, викладачів серед. спец. і вищих навч. закладів. Має розділи: «Методика викладання мови і літератури», «Мовознавство», «Літературознавство і критика». Осн. рубрики: «12-річна школа», «Особистісно-зорієнтований урок», «Інноваційний урок літератури», «Профільне навчання», «Майстер-клас», «Викладачеві ВНЗ», «Нові підручники й посібники», «Бібліотечка вчителя-словесника», «Література рідного краю», «Наша шевченкіана», «Мова художніх творів», «До мовних глибин», «Позакласна робота», «Наголос», «На часі», «З духовної спадщини», «Українознавство», «Постаті», «Музеї України». Друкує статті з актуал. питань мовознавства й літературознавства, методики викладання укр. мови й літ-ри, метод. рекомендації, навч. програми, розробки уроків, матеріали олімпіад, конкурсів, мовні консультації, сценарії вихов. заходів, рецензії. Популяризує новітні пед. технології, узагальнює досвід ефектив. роботи вчителів-практиків, розповідає про майстрів-словесників, презентує навч. заклади нового типу. Висвітлює різні аспекти творчості класиків укр. літ-ри, пропонує нове прочитання програмових творів, публікує творчі портрети письменників, літ. спроби читачів. 1963 редакція організувала дискусію щодо нагал. змін в укр. правописі; від кін. 1980-х рр. числен. публікаціями активно сприяла поверненню літ. і наук. спадщини заборонених, замовчуваних та репресов. у рад. період письменників і мовознавців, діячів «Розстріляного відродження», Зх. України 1920–30-х рр., укр. еміграції, літераторів-дисидентів; від 1990 зосереджено особливу увагу на утвердженні держ. статусу укр. мови, проблемах її розвитку, захисту, розширення сфер функціонування, становища в ін. країнах. Серед авторів – Г. Аврахов, О. Білецький, О. Біляєв, Т. Бугайко, О. Гончар, І. Дзюба, Ф. Жилко, М. Жулинський, М. Ільницький, Л. Масенко, Л. Мацько, В. Неділько, Є. Пасічник, Ф. Погребенник, В. Сухомлинський, П. Хропко, І. Ющук. Здобутки пед. науки і практики пропагують провідні сучасні методисти: Н. Бондаренко, О. Глазова, О. Ковальчук, С. Омельчук, Г. Токмань, А. Фасоля, В. Шуляр та ін. Гол. ред. і співробітниками були: письменники О. Аврамчук, С. Гречанюк, П. Мисник, літературознавець М. Наєнко, авторка мовних порадників Є. Чак; нині працюють поет Д. Онкович, прозаїк і публіцист А. Шевченко. Від 2005 журнал видає місячник «Бібліотечка „Дивослова“», від 2007 – квартальники «Новочасна література. Тексти», «Розмаїтості». Гол. ред. – К. Рибалко (від 2004).

О. Л. Боярчук

Стаття оновлена: 2007