Кравцов Дмитро Овсійович
КРАВЦО́В Дмитро Овсійович (26. 10. 1898, с. Журавка, нині Варвин. р-ну Черніг. обл. — 1982, Ленінград, нині С.-Петербург) — історик, археограф. Кандидат історичних наук (1940). Дійсний член Археогр. комісії ВУАН (1930). Навч. в учител. семінарії (1913–16), Київ. укр. університеті (1918–20), на Вищих пед. курсах (1921) та у Вищому ІНО (1921–22) в Києві. Учителював. 1924–27 — канд. в асп., 1927–30 — асп. Н.-д. каф. історії України при ВУАН. Під керівництвом М. та О. Грушевських готував промоц. (дисертац.) роботу «Запорожжя в часи Хмельниччини». 1926–31 входив до складу Археогр. експедиції, що досліджувала архіви у Москві (укладав зб. документів «Разінщина на Україні»). В умовах розгортання репресій у ВУАН 1931 виїхав до Ленінграда, де залучений до діяльності Товариства дослідників укр. історії, письменства та мови. Пізніше працював у геол. упр. міст Куйбишев (нині Самара) й Іркутськ (обидва — РФ). 1940 захистив у Ленінграді українською мовою канд. дис. «Україна і разінський рух». Був доцент кафедри політекономії та деканом пром.-екон. факультету (1943–57) Куйбишев. планового інституту, згодом мешкав у Ленінграді. 1979–80 передав особистий архів у відділ рукописів Центр. наук. б-ки АН УРСР у Києві (нині Інститут рукопису НБУВ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гетьман Мазепа в українській історіографії ХІХ в. // Зап. істор.-філол. відділу ВУАН. 1925. Кн. 6; Брюховецький і відьми // Україна. 1927. Кн. 5; Отголоски разинщины на Украине // Тр. Ин-та славяноведения АН СССР. Москва, 1934. Т. 2; «Спогади про Т. Г. Шевченка» М. Й. Мікешина і царська цензура // РЛ. 1966. № 10; Чернышевский и цензура // Пропагандист великого населения: Из истории Дома-музея Н. Чернышевского. Саратов, 1984.
Рекомендована література
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 