Дикий Микола Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дикий Микола Олександрович

ДИ́КИЙ Микола Олександрович (21. 06. 1930, с. Русин Яр, нині Костянтинів. р-ну Донец. обл.) – фахівець у галузі термодинаміки і поновлюваних джерел енергії. Д-р тех. н. (1971), проф. (1971). Держ. премія України у галузі н. і т. (1995). Закін. Харків. авіац. ін-т (1955). Працював на Пд. турбін. з-ді (Миколаїв, 1955–68); викладав у Микол. суднобуд. ін-ті (1968–72); Київ. ін-ті легкої пром-сті (1972–74); від 1974 – проф. каф. теор. і пром. теплотехніки Нац. тех. ун-ту України «Київ. політех. ін-т»; водночас від 2001 – зав. каф. енергетики суден Київ. академії водного транспорту. Вивчає проблеми термодинаміки і тепломасоперенесення у дисперс. системах. Розробив високоефективну енергоощадну й екологічно безпечну газопаротурбінну технологію «Водолій».

Пр.: Статика и динамика. Н., 1973; Судовые газопаротурбинные установки. Ленинград, 1978; Энергетические установки геотермальных электростанций. К., 1989; Поновлювані джерела енергії. К., 1993; Комбинированное производство энергии для преодоления кризиса в энергетике // ЭР. 2000. № 1; Газопаротурбинная технология «Водолей»: теоретические основы, технические решения и перспективы их использования // 4-й Междунар. семинар-практикум «Практика энергосбережения». Ялта, 2005.

М. М. Пономаренко

Стаття оновлена: 2007