Дикий сад
ДИ́КИЙ САД — городище епохи фінальної бронзи. Належить до білозер. культури. Знаходиться у центрі істор. ч. Миколаєва на лівому березі р. Інгул (у місці її злиття з Пд. Бугом). Відкрите 1927 Ф. Камінським, вперше розкопане у 2-й пол. 1950-х рр. окремим загоном Причорномор. археол. експедиції Київ. університету під керівництвом О. Мальованого, від поч. 1990-х рр. дослідж. здійснює археол. експедиція істор. факультету Микол. університету (спочатку під керівництвом Ю. Гребенникова, від 1998 — К. Горбенка). Має форму овалу, витягнутого з Пд. Сх. на Пн. Зх., сучасна пл. — бл. 3 га. Станом на 2006 вивчено 20 археол. об’єктів — вимоїна-рів, госп. яма для зберігання зерна, ритуал. пандус, 17 приміщень різного функціонал. призначення, а також розпочаті розкопки оборон. укріплень цитаделі (рову та муру). Матеріал. культура мешканців представлена керамікою, виробами з кісток тварин, кам’яними знаряддями праці, метал. виробами. Серед знахідок — горщики, корчаги, зернотерки, двостороння ливарна форма, казани, рибал. гачок, ножі, кинджали, бронз. браслети. Археол. факти свідчать, що городище було своєрід. центром, який об’єднував навколо себе насел. Степового Побужжя і відігравав значну роль у всій циркумпонтій. ойкумені на межі 2–1 тис. до н. е.
Рекомендована література
Завантажити статтю
