Дикий Юрій Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дикий Юрій Борисович

ДИ́КИЙ Юрій Борисович (25. 04. 1946, Одеса) – піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Онук Ю. Рейдер. Доц. (1987). Лауреат конкурсу «Твої імена, Одесо!» (2002). Закін. Одес. консерваторію (1969; викл. Л. Ґінзбурґ), аспірантуру при Київ. консерваторії (1972; кл. Т. Кравченко). Від 1969 – в Одес. муз. академії: 1976–80 – декан фортепіан. ф-ту, 1980–84 – проректор з твор. роботи, від 1986 – доц., від 1999 – проф. каф. спец. фортепіано. Засн. і голова Місії Д. Ойстраха і С. Ріхтера в Одесі; ген. дир. фестивалів «Ріхтерфест» (2002), «Ойстрах Асамблеї» (2003). За участі Д. записано компакт-диски з творами Ф. Шопена, Ф. Шуберта, О. Скрябіна; має фонд. записи на Укр. радіо і телебаченні. Автор програм на телебаченні та радіо, присвяч. проблемам культури, постатям муз. мист-ва (Е. Гілельс, К. Данькевич, Г. Нейгауз та ін.). Гастролював в Україні, РФ, Молдові, Франції, Німеччині, США, Канаді, Італії, Польщі.

Пр.: Інтерпретація клавірних творів Й. С. Баха // Пит. фортепіан. педагогіки та виконавства. К., 1981; Веління часу // Музика. 1986. № 5; С. Рихтер – немецкий гений Одессы // Пассаж. 2004. № 3; «Wаnderer» ХХ століття // Музика. 2004. № 6.

Літ.: Галушко А. и М. Неистовый Юрий Дикий // Пассаж. 2003. № 1.

К. І. Шамаєва

Стаття оновлена: 2007